Микола Овксентійович Кириче́нко ( 22 травня 1925, Томилівка — 8 липня 2005, Київ) — український художник, мистецтвознавець і педагог; кандидат мистецтвознавства з 1970 року, кандидат педагогічних наук з 1990 року, професор з 1986 року. Член Спілки художників України з 1993 року. Батько художників Івана і Віктора Кириченків.
Біографія Народився 22 травня 1925 року в селі Томилівці (нині Білоцерківський район Київської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 листопада 1985)Кириченко Николай Арсентьевич / Память народа. .
1953 року закінчив Київський художній інститут, де навчався зокрема у Костянтина Заруби, Олександра Пащенка, Тетяни Яблонської. Відтоді працював у Києві: художником газети «Правда Украины»; у 1954—1962 роках викладав на кафедрі графіки Політехнічного інституту; з 1962 року викладав у Педагогічному інституті: з 1986 року — професор кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Одночасно з викладацькою діяльністю працював позаштатним художником газет «Радянська освіта», «Молодь України» та видавництв «Радянська школа», «Мистецтво».
Жив у Києві в будинку на вулиці Академіка Корольова, № 4, квартира № 8Кириченко Микола Авксентійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 63.. Помер у Києві 8 липня 2005 року.
Творчість Працював у галузях станкової графіки (створював естампи, політичні, спортивні і навчальні плакати, літографії) та станкового живопису (писав пейзажі, натюрморти, жанрові картини). Серед робіт:
плакати «Тарас Шевченко» (1953); «Займайтесь художньою гімнастикою» (1953); «Всіх, хто чесний серцями, ми зовемо за нами» (1953); «Слюсарна справа» (1953); «Електротехніка» (1953); акварелі «Дівчина з Вівчанця» (1954); «Троїсті музики» (1954); «Скрипаль» (1954); «Вишивальниця» (1954); «Житло осетинів» (1955); «Північна Осетія. Селище» (1955); «Соняшники» (1955); «Після дощу» (1992); «Гора Олекси Довбуша» (1999); «Осіннє Прикарпаття» (1999); «Вечоріє» (1999); «Золота осінь у Поляні» (1999); «Церква на Буковині» (2000); живопис «Рідна хата моя» (1958); «Розмова» (1965); «Опівдні» (1969); «Річка Рось» (1969); «Сосна» (1975). </div> Брав участь у міських, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставках з 1955 року. Персональні виставки відбулися у Москві у 1970 році, Пряшеві у 1984 році, Києві у 2000—2001, 2003 роках.
Окремі роботи зберігаються у Національному музеї історії України у Києві.
Підручники Автор підручників «Перспективне малювання в школі» (1966); «Основи образотворчої грамоти» (1982; 2002); «Вчіться малювати» (1990),; «Образотворче мистецтво» (1997); «Основи образотворчого мистецтва» (2001).
Примітки
Література