Акарендраварман (*бл. 1300 — 1347) — останній магараджа Мелаю у 1316—1347 роках. Повний титул і ім'я Падука Шрі Магараджадхіраджа Шримат Шрі Акарендраварман.
Життєпис Походив з династії Маулі. Син аристократа Кепададеви та Дару Джінггу, доньки магараджи Трібхуванараджи. Його мати спочатку була дружиною Кертанагари, магараджи Сінгасарі, або родича останнього Адваявармана, що більш вріогідно. Після загибелі того 1294/1296 року повернулася до Мелаї, де вдруге вийшла заміж. Втім згідно з іншою гіпотезою був сином Трібхуванараджи. Акарендраварман народився близько 1300 року. Спадкував дідові (батькові) 1316 року. Його ім'я було знайдено в Написі Пагаруюнг VII, складеному давньомалайською мовою.
Загалом продовжував політичну та торговельну політкиу попередника, зміцнивши владу на Суматрі та Малайському піострові. Рештки Шривіджаї утворювали соєрідний «буфер» з імперією Маджапагіт. Значний вплив мали сановники, насамперед тухан Парпатіх, що ймовірно мав посаду на кшталт першого міністра. Згідно напису Суруасо розпочав будівництво системи зрошувальних каналів для зрошення сільськогосподарських угідь у СуравасіCasparis, J.G. (1990). "An ancient garden in West Sumatra". Kalpataru (9): 40–49.
Ймовірно на початку 1340-х років стикнувся з амбіціями Трібхувани, володарки Маджапагіту, з якою почалася війна. В ній Мелаю зазнала поразки й припинила існування: значну частину захопила Трібхувана, а у східній Суматрі владу перебрав зведений брат Акарендравармана — Адітьяварман, що повернувся до колишньої столиці Малаюпури, яке перейменував на Пагаруюнгу, від чого сама держава стала зватися Пагаруюнг. Також визнав зверхність Маджапагіту.
Примітки
Джерела Andaya, L. Y., (2008). Leaves of the same tree: trade and ethnicity in the Straits of Melaka. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-3189-6. Kozok, Uli (2015). A 14th Century Malay Code of Laws: The Nitisarasamuccaya. Institute of Southeast Asian Studies. p. 38. ISBN 978-9814459747.