Микола Григорович Ко́ган ( 24 грудня 1929, Лозова-Павлівка — 24 листопада 1998, Полтава) — український радянський графік та скульптор; член Спілки радянських художників України з 1969 року.
Біографія Народився 24 грудня 1929 року у селі Лозовій-Павлівці (нині у складі міста Брянки Луганської області, Україна). У 1949—1950 та 1953—1957 роках навчався у Ворошиловградському художньому училищі. Дипломна робота — гіпсова скульптура «Новосел» (керівник — Григорій Дідура).
З 1966 року — на творчій роботі у Полтаві. Жив у будинку на вулиці Львівській, № 3, квартира № 86Коган Микола Григорович // . Помер у Полтаві 24 листопада 1998 року.
Творчість Працював у галузях станкової і монументальної скульптури, станкової графіки. Серед робіт: Станкова скульптура
«Толя» (1960, гіпс тонований); «Михайло Фрунзе» (1967, бетон); «Дружина» (1967); «Скрипка» (1968); «Полтавська Таня» (1968, гіпс); «Апасіоната. Лодвіг ван Бетговен» (1968—1969, оргскло тоноване); «Штукатур Валя» (1969); «Брати Литвини» (1970); «Володимир Ленін» (1970, мідь кована, граніт); «Григорій Сковорода» (1972); «Конструктор Микола Духов» (1972, оргскло; Національний музей історії України у Другій світовій війні); «Костя» (1972); «Доярка Г. Джуган» (1973); «Герой Соціалістичної Праці комбайнер М. Миненко» (1973, оргскло тоноване); «Ранок» (1974); «Мартин Пушкар» (1974); «Нафтовик» (1975); «Танкіст» (1976); «Спрага» (1977); «Будівельник» (1977); «Старший слідчий М. Парасунько» (1977); «Поет Давид Ґурамішвілі» (1982, дерево); </div>
Пам'ятники Пам'ятник Григорію Сковороді в Чорнухах (1972, мідь кована, граніт); Пам'ятник Мате Залці смт Біликах Полтавської області (1979, оргскло); Пам'ятник Герою Радянського Союзу Іванові Білоуську в селі Абазівці Полтавської області (1979, оргскло); Пам'ятники радянським воїнам, що загинули в роки німецько-радянської війни у селі Божковому Полтавської області (1982, 1983, бетон); Пам'ятник Олександрові Пушкіну в Полтаві (1987). Графіка
«Учень профтехучилища» (1955, олівець); «Скульптор В. Шевченко» (1956); «Художник О. Попов» (1956); «Графік М. Капуста» (1957); «Дружина» (1959, олівець); «Осінь» (1965, пастель); «Весна у Лісових Полянах» (1973); «Пам'ятник Тарасу Шевченкові у Полтаві» (1973); «На Азові» (1974); «Теплий дощ» (1975); «Стара Полтава» (1975, туш, перо); «Над Дніпром» (1976); «Тиша» (1977, туш, перо); «Сосни в снігу» (1977); серія «В ім'я життя» (1976, туш, пензель, кольовові олівці). </div> Брав участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках з 1960 року, зокрема у Болгарії у 1976 році. Персональні виставки відбулися у Полтаві у 1979 і 1981 роках.
Крім вищевказаного, окремі роботи митця зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї, Національному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви».
Примітки
Джерела Коган, Николай Григорьевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 5. Санкт-Петербург. 2002. С. 67—68 ;