Санграма Віджаятунггаварман (д/н — після 1025) — хаджі (цар) Шривіджаї у 1017—1025 роках. Також знаний як Сікіндар Бару.
Життєпис Син хаджі Шрі Маравіджаятунггавармана. Ймовірно посів трон в середині 1010-х років. Ймовірно тотожнbй Хаджі Суматрабгумі, оскільки це власне є титулом «володар острова Суматра», що відповідає на той час основним володінням імперії Шривіджая. Тому саме він напевне 1017 року відправив посольство до імперії Сун, яке було з гідністю прийнято. Цим було підтверджено дружні відносини між імперіями.
Підтримував школу махаяни, про що свідчать записки непальського ченця Атіша, що мешкав в Шривіджаї у 1011—1023 роках, а також статуя Локанатхи (бодхісаттва Локешвари) у Тапанулі, встановлена в 1024 році.
1025 року зазнав поразки в морській битві біля Кадараму від флоту паракесарі Раджендри Чола I. 1030 роком у храмі Брахідеешварар датеється напис на честь цієї військової кампанії проти Шривіджаї, де стверджується, що Чола успішно розграбували Кадарам і забрали велику купу скарбів, у тому числі відх'ядараторана, прикрашені коштовностями «воєнні ворота» Шривіджаї, прикрашені великою пишнотою. В полон потрапив також Санграма Віджаятунггаварман. Замість нього в якості васала Чола було поставлено Шрі Дева.
Джерела Hall, D.G.E. (1981). History of South East Asia. Macmillan International Higher Education. ISBN 9781349165216. Coedes, George (1996). The Indianized States of Southeast Asia. University of Hawaii Press. pp. 142&143. ISBN 978-0824803681. Muljana, Slamet (2006). F.W. Stapel (ed.). Sriwijaya. PT. LKiS Pelangi Aksara. ISBN 978-979-8451-62-1.