«Ардж» ( — британський дизель-електричний малий підводний човен типу «U», друга серія, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії у роки Другої світової війни.

Історія створення «Ардж» був закладений 30 жовтня 1939 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернесс. 19 серпня 1940 року він був спущений на воду, а 12 грудня 1940 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.

Історія служби «Ардж» мав інтенсивну кар'єру з 20 патрулів, яка тривала трохи більше року до загибелі підводного човна. Напередодні переводу для дій у Середземному морі, у квітні 1941 року, «Ардж» потопив 10 750-тонний італійський танкер Franco Martelli в Біскайській затоці під час проходження з Великої Британії на Гібралтар. Британський човен також торпедував і пошкодив італійське торгове судно Aquitania, яке ледве повернулося в порт із залитими палубами. Він також потопив італійське торгове судно «Марігола», яке вже було пошкоджено після торпедування літаками 24 вересня 1941 року. Потім 14 грудня «Ардж» торпедував і пошкодив італійський лінкор «Вітторіо Венето» під час операцій Першої битви у затоці Сидра. Під час тієї ж атаки італійський лінійний корабель «Літторіо» ледь уникнув торпед «Арджа».

1 квітня 1942 року «Ардж» торпедував і потопив італійський крейсер «Джованні делле Банде Нере». Атаку провів лейтенант-командор Томкінсон з відстані 5000 ярдів, і від удару двох торпед італійський військовий корабель розламався на дві частини та швидко затонув.

У липні 1941 року човен брав участь у забезпеченні операції «Сабстанс» з прикриття мальтійського конвою.

«Ардж» був одним з перших британських підводних човнів, який висадив командос на каное (або складному каяку), і з човна було здійснено кілька успішних рейдів британські командос. Ці рейди були спрямовані на об'єкти ворожої інфраструктури, такі як залізниці та опробування новаторських методів, які використовувалися в подальшій роботі Спеціальної човнової служби. Однак спеціальні операції були небезпечними, і в жовтні 1941 року член екіпажу «Арджа» (сублейтенант Брайан Ллойд) загинув від ворожого вогню, коли намагався врятувати агента союзників з берега.

У міру посилення облоги Мальти бомбардування британської бази 10-ї флотилії підводних човнів призвело до важкого рішення вивести свої субмарини з Мальти, щоб створити нову базу для операцій в Александрії в Єгипті. 27 квітня 1942 року «Ардж» відплив до Александрії з 32 членами екіпажу, 11 морськими пасажирами та військовим кореспондентом на борту. 6 травня 1942 року човен не прибув до Александрії. До виявлення його уламків у 2019 році остаточна доля «Арджа» не була повністю визначеною. Як з'ясували дослідники, британський човен підірвався на міні, коли ще був на поверхні, невдовзі після виходу з Великої Гавані. Вибух був сильним, і ніс підводного човна відірвало (можливо, після удару об морське дно), коли підводний човен раптово затонув, і ніхто на борту не вижив. Серед загиблих був військовий кореспондент Бернард Грей.

Див. також I-17 Archimede (1933) U-171 Agosta (Q178) С-2 (підводний човен СРСР) USS Guardfish (SS-217)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Untiring to Urge WW2 submarine Urge found off Malta HMS Urge (N-17) [+1942]

Література Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) . Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.