Самопорушувані правила — правила мови або мовного стилю, написані в гумористичному стилі таким чином, що вони порушують ці правила.
Науковий редактор Джордж Трігг опублікував набір таких правил у 1979 році в журналі Physical Review Letters. Термін fumblerules був закріплений у складеному Вільямом Сафіром списку, надрукованому в його колонці «Про мову» в The New York Times 4 листопада 1979. Пізніше Сафір видав книгу під назвою "Fumblerules: легковажний посібник з граматики та правильного використання", яка була перевидана в 2005 році під назвою "Як не писати: основні неправильні граматичні правила".
У 1979 році «правила» були перекладені французькою та опубліковані в червневому номері Кур'єр-ЦЕРН.
Російською мовою «незграбні правила» вперше були перекладені та передруковані в газеті «За науку в Сибіру» у листопаді 1980 року, у розділі «Весела сигма» .
Інформації про переклад правил українською не знайдено.
Приклади «правил»
У процесі опису фізичних процесів уникайте омонімів. Метафора — це цвях у черевику, і краще її виполоти. Непотрібна аналогія в тексті як шуба, заправлена в труси. Кому потрібні риторичні питання? Подбай про благозвучність фрази, у тебе ж досвіду більше. Не слід намагатися не уникати подвійних заперечень. Використовуйте паралельні конструкції не тільки для уточнення, але й прояснюйте. Правило говорить, що «непряма мова в лапки не береться». Повторно повторювати всі однокорінні слова, що повторюються, — це тавтологія — зайва надмірність. Штампам не повинно бути місця на сторінках нашого друку. Використання термінів, значення яких ви не цілком розумієте, може призвести до афектованих інсинуацій на вашу адресу. Робота має бути ретельно акуратно вичитана. Колеги звернення треба якось вирізняти. Не скороч.
Література
Посилання
Примітки