Адам Петрович Крва́вич (31 липня 1938, Княжпіль — 2021) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1977 року. Брат скульптора Дмитра Крвавича, чо­ловік графіка Людмили Голоти.

Біографія Народився 31 липня 1938 року в селі Княжполі (нині — Самбірський район Львівської області, Україна). 1967 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Василя Касіяна, Василя Чебаника.

Після здобуття фахової освіти працював у Києві: художником комбінату «Укрторгреклами»; із 1970 року обіймав посаду художнього редактора експериментальної редакції при видавництві «Дніпро»; у 1974—1991 роках — художник творчо-виробничого комбінату «Художник».

Протягом 1994—2011 років — старший викладач кафедри графіки Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України. Жив у Києві, в будинку на вулиці Майорова, № 3, квартира № 142Крвавич Адам Петрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 76..

Помер у 2021 роціГармонія образу і слова (Національний музей літератури України).

Творчість Працював у галузях станкової і книжкової графіки, станкового живопису. Серед робіт:

ілюстрації до книг повість «Повій, вітре» Івана Пільгука (1968); роман «Григорій Сковорода» Василя Шевчука (1968); роман «Забіліли сніги» Миколи Сиротюка (1969); збірка «Золоті меди» Максима Рильського (1974); «Кобзар» Тараса Шевченка (1975); «Твори» Левка Боровиковського (1981); «Твори» Юрія Федьковича (1982, томи 1–2). </div> станкова графіка ліногравюри: «Гуцулка» (1968), «Казка про Кирила Кожум'яку» (1970), «Григорій Ско­ворода» (1973), «Ремонт дороги» (1975), «Пилип та Ярина» (1991); серія «Євангелісти» (2002); літографії: «Соломія Крушельницька», «А. Петрицький», «Іван Фран­ко», «Марія Заньковецька» (обидва — 1982), «Тарас Шевченко» (1985), цикли «Народні герої України» (1986), «Українські народні думи» (1982), до драм «Украдене щастя» Івана Франка (1988), «Лісова пісня» Лесі Українки (1995); акварельний поліптих «Лісова пісня» (1994); живопис «Різдвяний вертеп», «Емігранти» (обидва — 1998), «Спалена іко­на» (2002), «Жива вода», «Літній день» (обидва — 2010). Із 1966 року брав участь у різних мистецьких виставках. Персональні виставки відбулися у Києві у 1983, 1999, 2003 роках.

Окремі твори зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Національному музеї у Львові.

Мистецтвознавчий доробок Автор статей: «Літографія у розвитку мистецтва» // «Друкарство», 2004, № 4; «Деякі про­блеми проектування видань навчальної літератури» // «Друкарство», 2006, № 5; «Шукати дорогу до себе» // «Україна. Наука і культура», 2004, випуск 32; «Техніка літо­графії» // «Країна знань», 2005, № 10. Також автор навчального посібника «Техніка літографії» (Київ, 2010).

Примітки

Література Баранов В. Художник Адам Крва­вич // Київ. 1995. № 4–5; Дьомін М. Світовідчуття Бойківщини у творчості Адама Крвавича // Образотворче мистецтво. 2005. № 4; Бойківська символіка образо­творчості Адама Крвавича // Вітчизна. 2005. № 7–8.