Challenger 3 (CR3) — перспективний британський основний бойовий танк четвертого покоління, який розробляється для британської армії. Його вироблятимуть шляхом переобладнання наявних танків Challenger 2 спільним британсько-німецьким підприємством .

Удосконалення Challenger 2 почалося в 2005 році як Програма підтримки спроможностей і стійкості (, CSP), щоб зберегти конкурентоспроможність Challenger 2 до 2030-х років. Брак фінансування призвів до того, що лише в 2014 році програму було офіційно реорганізовано в «Програму продовження терміну експлуатації Challenger 2» (, LEP). Після цього два прототипи були подані для оцінювання відповідності вимогам програми; один від BAE Systems у 2018 році, а інший від Rheinmetall у 2019 році. Пізніше того ж року BAE та Rheinmetall об'єднали свої британські підрозділи в Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL), фактично залишивши пропозицію Rheinmetall єдиним доступним варіантом, що дозволяв не здійснювати заміну парку Challenger 2 на інші моделі.

Challenger 3 має абсолютно нову башту з покращеним корпусом. Найзначнішою зміною у Challenger 3 є заміна основного озброєння Challenger зі 120-мм нарізної основної гармати L30A1 на 120-мм гладкоствольну гармату L55A1 (яка сама по собі є оновленою версією L55, встановленої на сімейство основних бойових танків Leopard 2A6/A7), що забезпечує більшу початкову швидкість, кращу бронебійність, а також взаємосумісність з іншими державами-членами НАТО. Це перший британський танк, який із самого початку не мав нарізної основної гармати.

Історія Challenger 3 стане четвертим танком з такою назвою, першим був Cruiser Mk VIII Challenger часів Другої світової війни, який був розроблений на базі шасі танка Cromwell і озброєний 17-фунтовою гарматою Ordnance QF. Другим був Challenger 1 часів війни в Перській затоці, який був основним бойовим танком британської армії з початку 1980-х до середини 1990-х років, коли його змінив Challenger 2, який застосовувався у бойових діях після війни в Іраку в 2003 році.

У 2005 році Міністерство оборони Великої Британії визнало потребу в Програмі підтримки спроможностей (, CSP) для продовження терміну служби Challenger 2 до середини 2030-х років і підвищення його мобільності, летальності та живучості. Програму підтримки спроможностей планувалося завершити до 2020 року, поєднавши всі оновлення CLIP, зокрема встановлення 120-мм гладкоствольної гармати. До 2014 року Програма підтримки спроможностей була замінена на Програму продовження терміну експлуатації (, LEP), яка передбачала аналогічний обсяг заміни застарілих компонентів і продовження терміну служби танка з 2025 до 2035 року, однак від 120-мм гладкоствольної гармати, здавалося, відмовилися.

У 2015 році британська армія надала роз'яснення сфери дії Програми продовження терміну експлуатації, розділивши її на чотири ключові сфери, а саме: Спостереження та захоплення цілей: модернізація основного прицілу командира та основного прицілу навідника, а також заміна тепловізійних прицілів і прицілів стрільця (TOGS) на тепловізори третього покоління. Система керування зброєю: оновлення комп'ютера управління вогнем, панелі управління вогнем і блоку обробки зброї. Мобільність: Оновлення, включаючи гідрогазову підвіску третього покоління, покращену фільтрацію повітря, уприскування палива CV-12 Common Rail, трансмісію та охолодження. Електронна архітектура: Оновлення руків'я керування навідника, архітектури розповсюдження відео, загальні інтерфейси, сумісні з архітектурою транспортного засобу, підвищена бортова обробка та покращений інтерфейс людини та машини.

Міністерство оборони Великої Британії також почало оцінювати системи активного захисту (APS) на Challenger 2, включаючи MUSS і ROSY Rapid Obscurant System від Rheinmetall.

У серпні 2016 року Міністерство оборони Великої Британії уклало контракти на етап оцінки з кількома компаніями для Програми продовження терміну експлуатації. До них входили Team Challenger 2 (консорціум на чолі з BAE Systems і за участі ), і , Rheinmetall і . У листопаді Міністерство оборони Великої Британі відібрало дві команди на чолі з BAE Systems і Rheinmetall для змагання за участь у Програмі продовження терміну експлуатації, вартість якої тоді оцінювалася в 650 млн фунтів стерлінгів (802 млн дол. США).

У жовтні 2018 року BAE Systems представила запропоновану дослідну модель Challenger 2 LEP «Black Night». Серед нових удосконалень — командирський приціл Safran PASEO, тепловізор Leonardo для навідника та нічний приціл Leonardo DNVS 4. Башта також отримала модифікації для підвищення швидкості повороту та забезпечення більшого простору, а також рекуперативне гальмування для генерації та накопичення енергії. Інші удосконалення включали систему лазерного попередження та систему активного захисту.

У січні 2019 року Rheinmetall представила свою пропозицію, яка включала розробку абсолютно нової башти з повністю цифровою електронною архітектурою, денним і нічним прицілом для командира і навідника, а також 120-мм гладкоствольну гармату Rheinmetall L55. Попри суттєвіше оновлення, ніж Black Night, башта була розроблена за ініціативою Rheinmetall і не фінансувалася Міністерством оборони Великої Британії, а також не входила до вимог Програми продовження терміну експлуатації.

У червні 2019 року BAE Systems і Rheinmetall створили спільне підприємство у Великій Британії під назвою (RBSL). Попри злиття, компанія все ще мала представити дві окремі пропозиції для укладення контракту в рамках Програми продовження терміну експлуатації. На виставці DSEI 2019 RBSL вперше продемонструвала свій пропонований прототип.

У липні 2020 року Rheinmetall Defense показала на шасі Challenger 2 із абсолютно новою баштою, системою автоматичного заряджання та потужною 130-мм гладкоствольною гарматою Rheinmetall Rh-130 L/51. 130-мм гармата L/51 на 500 кілограмів важча за 120-мм гармати L/44 або L/55, тому для роботи на Challenger 3 потрібна більша башта.

У жовтні 2020 року Міністерство оборони Великої Британії виступило проти закупівлі нового основного бойового танка з-за кордону замість розробки Challenger 2 за Програмою продовження терміну експлуатації, заявивши, що модернізований Challenger 2 за характеристиками «можна буде порівняти з Leopard 2 або M1 Abrams, а в деяких областях і перевершуватиме їхні характеристики».

22 березня 2021 року Міністерство оборони Великої Британії опублікувало , в якому підтверджувалися плани британської армії модернізувати 148 танків Challenger 2 і позначити їх як Challenger 3. Міністерство оборони Великої Британії підтвердило підписання контракту з RBSL на суму 800 млн фунтів стерлінгів (1 млрд дол. США) 7 травня 2021 року. Масштабніша пропозиція Rheinmetall щодо модернізації, включаючи нову 120-мм гладкоствольну гармату, була погоджена. оновлених танків очікується до 2027 року, а повна експлуатаційна спроможність буде оголошена до 2030 року.

У вересні 2023 року стало відомо, що Велика Британія прискорює отримання оновленого танка на озброєння. Це має статися у 2025 році, замість 2027 року, як планувалось спочатку.

Модернізація буде проходити на новому бронетанковому заводі Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL) у Телфорді, який спеціалізується на виробництві бронетехніки.

В січні 2024 року у перший день міжнародної конференції з бронетехніки International Armoured Vehicles 2024 показали перший прототип основного бойового танка Challenger 3. Очікується, що в лютому розпочнеться тестування цього прототипу оновленої бойової машини.

У Британії розпочалося будівництво танків Challenger 3 на бронетанковому підприємстві RBSL у місті Телдфорд. Ця подія ознаменувалася завершенням будівництва останнього, восьмого прототипу танка Challenger 3, який став першим, виробленим на заводі RBSL у місті Телдфорд. Перша партія яких має надійти на озброєння у 2025 році та використовуватися для підготовки екіпажів Королівського танкового полку.

Опис В лютому 2023 року було розкрито основні особливості танка:

гладкоствольна 120-мм гармата нова башта, що буде доступною для встановлення на інші західні танки комплекс активного захисту Trophy модернізований двигун, нова підвіска, гідравлічний натягувач гусениці, електрична система холодного старту, вдосконалена система охолодження двигуна інші модернізації, включно з новими бронею та оптичними приладами

Проблеми з виробництвом та модернізацією

8 грудня 2025 року стало відомо, що у ході підготовки корпусів для нових танків Challenger 3 виявлено серйозні проблеми. Численні старі корпуси від попереднього Challenger 2 виявилися надто зношеними та мають різноманітні виробничі дефекти, що ускладнює їхню модернізацію під стандарт Challenger 3.

Через зношеність корпусів, а також через історичну нерівномірність у стандартах виробництва Challenger 2 існує значна варіативність у геометрії та розмірах рам — це призводить до потреби індивідуального коригування для кожного корпусу при встановленні нової башти, приводів TDSS та іншого обладнання. Такий підхід суттєво ускладнює виробничий процес і зменшує ефективність масової модернізації.

У зв’язку з цим на розгляд було поставлено альтернативу — повне створення нових корпусів «з нуля». Проте цей варіант вимагає розгортання нових промислових потужностей, значних коштів і може призвести до багаторічних затримок у постачанні танків — що негативно вплине на графік оновлення парку.

Наслідком цих технічних і організаційних проблем є серйозне сумнів щодо життєздатності концепції «модернізації старих корпусів» для Challenger 3 — при тому, що головною перевагою проєкту був саме швидкий апгрейд наявного парку танків з мінімальним часом і ресурсами.

Галерея

Див. також

Challenger 2 AbramsX EMBT K2 Black Panther Panther KF51 Т-14 «Армата»

Список основних бойових танків за поколіннями

Примітки

Посилання