Щербиніни — давній російський та український дворянський рід, що походив з тверських бояр.
Рід Щербиніних записаний до VI частини Дворянських родовідних книг Московської та Псковської губерній.
Походження та історія роду Походить від Анофрія, вихідця «з німець», який служив за великого князя тверського Всеволода Олександровича (1346—1365) боярином. Праправнук його Василь Гнатович був прозваний Щербиною, а нащадки його стали називатися на російський лад Щербиніними або Щербініними. За жалуваною грамотою великого князя Василія III Івановича, Дмитро Іванович Щербинін з дітьми Постником, Іваном, ПорошеюСост. А. В. Антонов. Акты служилых землевладельцев XV — начала XVII века. Т. IV. М., Изд. Древлехранилище. 2008 г. Шербинины. Грамота № 499. стр. 384. ISBN 978-5-93646-123-1. та Назимом отримали (7 березня 1523 року) до старого їхнього маєтку: сільце Полиця в Которському цвинтарі та села Цивільово та Пріснецове з починками у Лоському цвинтарі Шелонської п'ятиниСост. А. В. Антонов. Акты служилых землевладельцев XV — начала XVII века. Т. IV. М., Изд. Древлехранилище. 2008 г. Шербинины. Грамота № 499. стр. 384. ISBN 978-5-93646-123-1..
Яків Мефодійович Щербинін загинув під Казанню (1552), його ім'я записано до синодика Успенського Кремлівського собору на вічне поминання. За опричниною страчений Василь Іванович — міський тисячник 2-ї статті з Великого Новгорода, дворянин 1-ї статті на Земському соборі (1566), страчений (1571—1574)Сост. А. В. Антонов. Памятники истории русского служилого сословия. — М.: Древлехранилище. 2011г. Рец. Ю. В. Анхимюк. Ю. М. Эскин. стр. 202; 224. ISBN 978-5-93646-176-7. //РГАДА. Ф.201. (Собрание М. А. Оболенского). Оп. 1. Д. 83.КИН. доц. А. Л. Корзинин. О персональном составе опричного двора Ивана Грозного. Научная работа. СПб-гос.ун. SPIN-код 7986-8603..
Василь Іванович так Григорій Васильович були учасниками цілого ряду битв у Смутні часи: останній був убитий під час облоги Москви поляками (1610). Онук Григорія Васильовича, Матвій Якович був відомим воєводою в другій половині XVII століття. Відомі були своїми військовими подвигами, особливо у війні з турками, і сини Матвія Яковича — Григорій та Михайло. Нащадки роду Щербиніна простежуються в українській Таврії та Волгоградській області.
Шербиніни Харківщини
Родоначальник Григорій Матвійович Щербинін — за службу батька Матвія одержав від московських царів Івана та Петра Олексійовичів маєток в Пусторжевському повіті Московської губернії, в Туровському стані сільце Косьянове та інші, на які видано грамоту 22 березня 1683 року, з приводу чого всі особи цього роду перебували в числі потомствених дворян Московської губернії, внесених до 6-ї частини дворянської родовідної книги
Друге покоління Андрій Григорович — дійсний статський радник;
Третє покоління Петро Андрійович — колезький радник. Дружина: Тетяна Яківна Кропоткіна, княгиняПетр Щербинин Діти: Дмитро Петрович Микола Андрійович Дружина: Катерина Францівна де Санті (1735—1796)Андрей Щербинин.
Четверте покоління Андрій Петрович (1760—1820) — полковник, учень Йогана Віганда, поміщик в с. Бабаївка Харківського повіту Харківської губернії. Дружина Катерина Петрівна Барц (Бартц). Діти: Петро Андрійович (1788—1813) — Харківський губернський прокурор, поміщик в с. Бабаївка Харківського повіту Харківської губернії. Андрій Андрійович Олександр Андрійович (нар. 1790/1791 або 1792 — пом. 1876) — полковник (у відставці з 1816 року). Про нього розповідається на сторінках роману «Війна і мир» Льва Толстого. Помер у с. Бабаївка Харківського повіту Харківської губернії. Михайло Андрійович (нар. 1795 або 1798 — пом. 1841) — учасник французько-російської війни 1812 року, поручник Гвардійського генерального штабу, товариш письменника Олександра Пушкіна, якому поет адресував у 1819 року свої вірші. Марія Андріївна (нар. 1792), дружина І. І. Бердряги. Сини: Георгій, Олександр, Володимир, Михайло та донька Олена. Другий шлюб — підполковник Лаптєв. Усього мала п'ятьох синів та двох доньок. Павло Андрійович Микола Петрович — полковий сержант. Дмитро Петрович — поручник. Донька: Софія Дмитрівна. Чоловік: Веселовський Михайло СтепановичСофия Дмитриевна Щербинина (Веселовская).
П'яте покоління Петро Андрійович (помер до 1825 року) — гвардії штабс-капітан. діти: Павло Петрович Марія Петрівна (нар. 1812). Софія Петрівна (нар. 1814). Михайло Андрійович (нар. 14 грудня 1793 року) — полковник (з 1824). Дружина: Єлизавета Петрівна, донька сенатора Павла Каверіна, начальниця Полтавського інституту шляхетних дівчат; діти: Катерина Михайлівна. Павло Михайлович (нар. 26 квітня 1826 року). Андрій Михайлович (нар. 12 вересня 1829 року).
Щербиніни клопотали про внесення їх до тієї ж 6-ї частини Дворянської родовідної книги по Харківській губернії, та на підтвердження дворянських прав запропонували такі документи: Дворянська грамота Московських Дворянських Зборів, видана полковнику Андрію Петровичу Щербиніну 24 лютого 1792 року з інформацією, що і його рід внесено до Дворянської родовідної книги Московської губернії. Указ про відставку полковника Генерального Штабу Олександра Андрійовича Щербиніна 27 жовтня 1816 р. за № 1406. Патент від 31 грудня 1824 року за № 451 про присвоєння Михайлу Андрійовичу Щербиніну військового звання полковника. Алфавітний список, виданий від Харківського Повітового дворянського ватажка в липні 1825 року про родину Щербиніних, в якому значиться Олександр Андрійович Щербинін, має вік 33 років; Михайло Андрійович, 30 років та померлого їхнього брата гвардії штабс-капітана Петра діти: Марія (13 років) та Софія (11 років). Указ про відставку полковника Михайла Андрійовича Щербініна від 18 серпня 1826 року за № 469. Метричне посвідчення Харківської Духовної Консисторії від 18 вересня 1845 року за № 6236 про народження Михайла Андрійовича Щербиніна 14 грудня 1793 року. Метричне свідоцтво тієї ж Консисторії 17 червня 1844 року за № 4124 про народження Павла Михайловича Щербиніна 26 квітня 1826 року та метричне свідоцтво тієї ж Консисторії за № 4123 про народження рідного його брата Андрія Михайловича 12 вересня 1829 рокуЩербинин Андрей ПетровичРід: ЩербиниЯковенко Г. Г. Соціально-економічне становище гувернерів у дворянських родинах Харківської губернії наприкінці XVIII — першій половині XIX століття // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. пр. / Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара, Каф. історії України ; [редкол.: Світленко С. І. (відп. ред.) та ін.]. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2012. — Вип. 10. — С. 23–31..
Опис гербів
Герб Щербиніних 1785 р. У Гербовнику Онисима Титовича Князєва 1785 року є зображення двох печаток представників роду:
Герб генерал-поручника (1771), сенатора, депутата від міста Пскова до Комісії про створення нового уложення Євдокима Олексійовича Щербиніна: щит поділений вертикально на дві частини. У правій частині, у червоному полі, зображені срібні вгорі зірка, а внизу півмісяць рогами вгору (польський герб Леліва). У лівій частині, в синьому полі, наполовину чорний орел із золотим скіпетром у лівій лапі. Щит увінчаний дворянським шоломом з короною, з низу якої виходять дві руки в латах, що тримають по одному мечу вістрям вгору. Колірна гама палатки не визначена. Герб Щербиніних: у червоному полі щита срібне крокви із золотою облямівкою. Над кроквою дві золоті лілії, а під кроквою одна золота лілія. Навколо щита фігурна віньєтка (дворянський шолом, корона та палатка відсутні)Сост. А. Т. Князев. Гербовник Анисима Титовича Князева 1785 года. Издание С. Н. Тройницкий 1912г. Ред., подгот. текста, послесл. О. Н. Наумова. — М. Изд. «Старая Басманная». 2008г. Щербинины. стр. 211. ISBN 978-5-904043-02-5..
Герб. Частина ІІ. № 37 Щит розділений перпендикулярно на дві частини, з них у правій горизонтальній розрізаній надвоє, зображені: вгорі в блакитному полі восьмикутна Зірка срібна, а внизу в червоному полі золотий Півмісяць рогами звернений вгору; у лівій частині в срібному полі видно половину чорного Орла одноголового в золотій Короні, що тримає в лапі Меч.
На щиті дворянський коронований шолом. Нашлемник: дві Руки в латах виходять із дворянської Корони, що тримають по одному Мечу вістрям вгору піднятому і на Короні три страусових пера. Намет на щиті блакитний і червоний підкладений золотом. Герб роду Щербиніних внесено до Частини 2 Загального гербовника дворянських пологів Російської імперії, на сторінці 37.
Відомі представники
Щербинін Єлізарій Михайлович — московський дворянин (1658). Щербинін Іван Михайлович Великий — стряпчий (1658—1668). Щербінін Іван Михайлович Менший — московський дворянин (1660—1677)Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях. М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. Щербинины. стр. 484.. Щербинін Олександр Андрійович (1791—1876) — російський письменник; дійсний статський радник. Щербинін Євдоким Олексійович (1728—1783) — генерал-аншеф, державний діяч Російської імперії в період правління Катерини II.
Примітки
Література