Генріх-Георг «Гайнц» Гакс (; 24 січня 1900, Берлін — 1 вересня 1963, Кобленц) — німецький спортсмен і воєначальник, генерал-майор вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія Син професійного плавця Георга Гакса і його дружини Лаури, уродженої Шубі. 21 червня 1918 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії він залишився в рейхсвері, служив у піхоті. В 1928 році брав участь в Олімпійських іграх, посів п'яте місце з сучасного п'ятиборства. У рамках національної команди брав участь в Олімпійських іграх 1932 року в Лос-Анджелесі та 1936 року в Берліні, і отримав срібну медаль (в обох олімпіадах) у змаганнях зі стрільби з пістолета на 25 метрів. Закінчив Військову академію (1935).

З 11 листопада 1938 року — 1-й офіцер Генштабу у штабі 2-ї піхотної дивізії. З 28 жовтня 1940 року — інструктор з тактики Військової академії. З 1 квітня 1941 року — 1-й офіцер Генштабу в штабі групи армій «A», з 22 червня 1941 року — «Південь», з 7 липня 1942 року — «B». Учасник Німецько-радянської війни. 20 серпня 1942 року відправлений в резерв. З 15 січня 1943 року — начальник штабу 46-го танкового корпусу. З 1 квітня 1944 року — командир 304-го, з 1 травня 1944 року — 110-го моторизованого полку. 11 листопада 1944 року відправлений в резерв. З 25 січня 1945 року — командир 8-ї танкової дивізії. 9 травня 1945 року здався американським військам в Пільзені. 8 червня 1945 року переданий радянській владі. 12 квітня 1949 року засуджений Військовим трибуналом до 25 років таборів. 10 жовтня 1955 року переданий владі Німеччини і звільнений.

3 вересня 1956 року вступив у бундесверу, командував 3-ю танковою дивізією (1956/58), 5-м моторизованим полком (1958/59) і 3-м корпусом (1959/61). 31 березня 1961 року вийшов у відставку.

Звання

Запасний рекрут (21 червня 1918) Фанен-юнкер (1 серпня 1918) Фенріх (1 січня 1921) Оберфенріх (1 листопада 1921) Лейтенант (1 квітня 1922) Оберлейтенант (1 лютого 1927) Гауптман (1 квітня 1934) Майор (1 червня 1938) Оберстлейтенант Генштабу (1 листопада 1940) Оберст Генштабу (1 червня 1942) Генерал-майор (1 квітня 1945) Бригадний генерал (3 вересня 1956) Генерал-майор (12 вересня 1957)

Нагороди

Німецький імперський спортивний знак в бронзі (15 червня 1920) Почесний хрест ветерана війни (29 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. Залізний хрест 2-го класу (14 вересня 1939) 1-го класу (31 жовтня 1939) Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами (19 вересня 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (12 серпня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (8 березня 1945) дубове листя (№855; 30 квітня 1945) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест

Література

Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 2009.