МЦВІ (Мультидисциплінарний Цифровий Видавничий Інститут, МЦВІ) є видавництвом наукових журналів з відкритим доступом. Заснований Шу-Куном Ліном як архів хімічних зразків, зараз він видає понад 390 рецензованих журналів з відкритим доступом. МЦВІ є найбільшим видавництвом журналів з відкритим доступом у світі і п'ятим найбільшим видавництвом за обсягом видання статей. Кількість опублікованих статей значно зросла за останнє десятиліття, причому в 2017, 2018 і 2019 роках зростання становило понад 50%.
Станом на червень 2022 року в МЦВІ видається 393 наукові журнали, з них 93 журнали, що індексуються в Science Citation Index Expanded, та 8 журналів, що індексуються в Рейтингу цитування суспільних наук (Social Sciences Citation Index), загалом 98 журналів мають імпакт-фактор.
Журнали МЦВІ включені до Каталогу журналів відкритого доступу. МЦВІ є членом Асоціації наукових видавництв відкритого доступу (Open Access Scholarly Publishing Association), є видавцем-учасником та прихильником Ініціативи відкритого цитування (Initiative for Open Citations), а також членом Комітету з етики публікацій.
Бізнес-модель видавництва базується на створенні повністю відкритого доступу до міждисциплінарних журналів, з швидким часом розгляду від подання до публікації та оплатою автором витрат на розгляд статті. Методи ведення бізнесу МЦВІ призвели до значного росту, але викликали критику, зокрема, суперечки щодо якості рецензування та звинувачення у фактичному підпорядкуванні академічних завдань діловим інтересам. У 2014 році МЦВІ було включено до списку Джеффрі Білла хижацьких видавничих компаній з відкритим доступом, але в 2015 році його було виключено після успішної апеляції з одночасним тиском на роботодавця Білла. Деякі журнали, опубліковані в МЦВІ, також були визнані за "недостатню строгість і можливу хижацьку діяльність" Китайською академією наук і Норвезьким реєстром наукових публікацій, двома великими науковими організаціями.
Історія МЦВІ бере свій початок від Міжнародної організації зі збереження молекулярного різноманіття (Molecular Diversity Preservation International, також скорочено МЦВІ), яка була заснована Шу-Кун Ліном у 1996 році як архів хімічних зразків, з деякими науковими публікаціями та конференціями. Друга організація, Мультидисциплінарний цифровий видавничий інститут, була заснована в 2010 році, в першу чергу, як видавництво. Всі журнали МЦВІ мають відкритий доступ і з 2008 року публікуються під ліцензією Creative Commons Attribution License (CC-BY).
Міжнародна організація зі збереження молекулярного різноманіття Міжнародна організація зі збереження молекулярного різноманіття була заснована та зареєстрована як неприбуткова організація Шу-Кун Лін та Бенуа Р. Туріном у Базелі в 1996 році з метою забезпечення зберігання та обміну рідкісними молекулярними та біомолекулярними дослідними зразками.
Журнал "Молекули" (Molecules) був заснований у 1996 році у співпраці з видавництвом Springer-Verlag (нині Springer Science+Business Media) з метою документації хімічних зразків у колекції МЦВІ. МЦВІ заснував ще кілька журналів, зокрема "Ентропія" (Entropy, 1999), "Міжнародний журнал молекулярних наук" (International Journal of Molecular Sciences, 2000), "Сенсори" (Sensors, 2001), "Морські препарати" (Marine Drugs, 2003) та "Міжнародний журнал екологічних досліджень і громадського здоров'я" (International Journal of Environmental Research and Public Health, 2004).
МЦВІ виступив співорганізатором кількох наукових конференцій, одна з них це Міжнародний симпозіум "Межі в молекулярній науці" (International Symposium on Frontiers in Molecular Science.). Він також проводить віртуальні конференції, такі як "Електронна конференція" з синтетичної органічної хімії, яка була започаткована в 1997 році. У 2010 році МЦВІ запустив платформу Sciforum.net для проведення віртуальних конференцій. У 2014 році були проведені різні віртуальні конференції в галузі синтетичної органічної хімії, матеріалознавства, сенсорів та сталості довкілля. У 2015 році МЦВІ виступив співорганізатором двох фізичних конференцій спільно з Базельським університетом: 4-го Міжнародного симпозіуму з науки про сенсори та 5-го Всесвітнього форуму зі стійкості довкілля. З 2015 року вчені можуть безкоштовно організувати власну конференцію на платформі Sciforum.
МЦВІ (Мультидисциплінарний цифровий видавничий інститут) МЦВІ як видавництво наукових журналів з відкритим доступом було створено на базі Міжнародної організації зі збереження молекулярного різноманіття (Molecular Diversity Preservation International). Він був офіційно зареєстрований Шу-Кун Ліном і Дітріхом Рордорфом у травні 2010 року з офіційною штаб-квартирою в Базелі, Швейцарія. Включаючи Швейцарію, МЦВІ має редакції в 11 країнах, з п'ятьма офісами в Китаї, двома офісами в Румунії та Сербії, а також офісами у Великобританії, Канаді, Іспанії, Польщі, Японії, Таїланді та Сінгапурі.
Кількість опублікованих статей значно зростала протягом останнього десятиліття з річним зростанням понад 50% у 2017, 2018 та 2019 роках, причому у 2019 році було опубліковано 110 000 статей, а лише у 2021 році МЦВІ повідомив, що опублікував 235 638 статей. Станом на 2020 рік МЦВІ було найбільшим видавництвом статей у відкритому доступі у світі та 5-м найбільшим видавництвом загалом за обсягом випуску статей у журналах.
Протиріччя
Хто боїться експертної оцінки? У 2013 році журнал МЦВІ Cancers став одним з об'єктів перевірки "Хто боїться експертної оцінки?" і відхилив фальшиву статтю.See the Data and Documents of
Включення до списку Білла У лютому 2014 року МЦВІ був включений до списку хижацьких видавничих компаній відкритого доступу Джеффрі Білла (Jeffrey Beall). Занепокоєння Білла полягало в тому, що " архівні журнали МЦВІ містять сотні малорецензованих статей, які в основному написані і опубліковані з метою просування по кар'єрних сходах і отримання посади, а не для поширення науки". Білл також стверджував, що МЦВІ використовував електронний спам для отримання рукописів і що компанія включила дослідників, у тому числі нобелівських лауреатів, до складу своїх редакційних колегій без їхнього відома.
У жовтні 2015 року МЦВІ подав успішну апеляційну заяву до апеляційної ради списку Білла і був виключений зі списку. Навіть після виключення, Білл продовжував критикувати МЦВІ; у грудні 2015 року він написав: "Очевидно, що МЦВІ розглядає експертне оцінювання лише як формальний крок, який автори повинні пройти, перш ніж публікувати статті та отримувати гроші від них", і "очевидно, що експертним оцінюванням МЦВІ керують необізнані канцелярські працівники в Китаї".
Список Білла був закритий у 2017 році. Пізніше Білл написав, що на нього чинили тиск, щоб закрити список, його роботодавець Університет Колорадо в Денвері та різні видавництва, особливо згадуючи МЦВІ як видавництво, яке "намагалося дратувати університет настільки, наскільки це можливо, що чиновники настільки втомилися від електронних листів, що вони змусили мене замовкнути, щоб вони зупинилися надсилати листи".
Оцінка Асоціація наукових видавництв з відкритим доступом (АНВВД) у 2014 році Після критики Білла на адресу МЦВІ, Асоціація наукових видавців з відкритим доступом (АНВВД) провела розслідування у квітні 2014 року. Це було проведено на основі суперечок навколо двох статей, одна з яких була опублікована в журналі "Життя" (Life), інша - в журналі "Поживні речовини" (); переліку лауреатів Нобелівської премії на веб-сайті; ролі членів редакційної колегії та Шу-Кі Лін в компанії; а також функціях різних офісів компанії. Асоціація наукових видавництв з відкритим доступом дійшла висновку, що МЦВІ задовільно відповідає критеріям членства АНВВД.
Витік даних у 2016 році У серпні 2016 року було зламано систему МЦВІ, в результаті чого доступ до 17,5 ГБ даних, включаючи 845 000 електронних адрес та електронне листування між авторами, редакторами та рецензентами, було відкрито. За даними МЦВІ, незахищений сервер, на якому було здійснено викрадення даних, з тих пір захищено.
Відставки редакторів У серпні 2018 року 10 старших редакторів (включаючи головного редактора) журналу "Поживні речовини" (Nutrients) подали у відставку, стверджуючи, що МЦВІ змусило замінити головного редактора через його високі вимоги до редагування та за небажання "приймати рукописи посередньої якості та важливості".
У червні 2020 року потенційні запрошені редактори спеціального випуску Міжнародного журналу екологічних досліджень та здоров'я подали у відставку після того, як представник МЦВІ повідомив, що квота на звільнення від сплати гонорару за публікацію, виділена для спеціального випуску, може бути надана лише вченим з розвинених країн.
У 2021 році п'ять членів редакційної колегії журналу "Вакцини" (Vaccines) подали у відставку після того, як журнал "Вакцини" опублікував суперечливу статтю, в якій використовувалися дані, щоб дійти невірного висновку про те, що вакцини проти COVID-19 не мають явної користі.
Припинення підтримки з боку наукового факультету Південно-чеського університету У грудні 2021 року факультет природничих наук Південночеського університету в Чеських Будєйовіцах повідомив, що припиняє фінансову підтримку публікацій у журналах МЦВІ, та офіційно рекомендує не публікуватися в журналах МЦВІ та не рецензуватися в них, а також попередив, що публікації в журналах МЦВІ можуть не враховуватися при атестації співробітників і кафедр.
Включення до Списку швидкого реагування Китайської академії наук У грудні 2020 року Китайська академія наук опублікувала список журналів, які можуть постраждати від проблем з науковою репутацією та іншими ризиковими характеристиками. Серед 65 журналів, наведених у початковому переліку, було 22 журнали групи МЦВІ. МЦВІ відреагував на список, пообіцявши порозумітися з академією та покращити параметри своїх журналів, щоб якнайшвидше вилучити постраждалі журнали зі списку. Список був оновлений у грудні 2021 року і скоротився до 41 журналу, з яких було виключено сім журналів МЦВІ.
Оцінювання в країнах Північної Європи Національний видавничий комітет Норвегії з 2017 року присвоїв МЦВІ рейтинг рівня книжкового видавництва "1" у Норвезькому науковому індексі, що є стандартною оцінкою, яка визначає видавництво як академічне. Кожен журнал МЦВІ має окремий рейтинг на рівні журналу. Станом на жовтень 2022 року до Норвезького наукометричного індексу включено 214 журналів МЦВІ, з яких 204 мають рейтинг "рівень 1" та 10 - рейтинг "рівень 0". У 2021 році Національний видавничий комітет Норвегії провів опитування щодо сприйняття МЦВІ серед норвезьких дослідників. Воно показало, що багато хто обурений ставленням до авторів та рецензентів, але деякі також позитивно оцінюють швидку та відкриту публікацію. У 2021 році виконавчий орган Національного видавничого комітету оголосив про створення нового рівня X для можливо хижацьких журналів та видавництв, і пов'язав створення нового рівня саме з численними заявами про занепокоєння щодо МЦВІ. Новий рівень став активним у вересні 2021 року, і п'ять журналів МЦВІ були серед перших 13 журналів, включених до рівня, що зробило МЦВІ найбільшим видавцем журналів, призначених для рівня X; це журнали "Мистецтво" (Arts), "Сталість" (Sustainability), "Науки про Землю" (Geosciences), "Процеси" (Processes) та "Аксіоми" (Axioms). В оновленому рейтингу 2022 року 3 з них були оцінені як неакадемічні (рівень 0), а 1 - як академічний (;журнал "Науки про Землю" ). У 2022 році один журнал МЦВІ був номінований на присвоєння рівня Х: "Дистанційне зондування", але згодом журнал зберіг свій статус академічного (рівень 1). У 2022 році Норвезький національний комітет з публікацій визначив, що ""Сталість" (Sustainability) не є академічним журналом і перемістив його на рівень 0 на 2023 рік.