Реформа церковного календаря в Україні — процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, коли 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо переходу українських релігійних організацій на григоріанський/новоюліанський календар активізувалося щороку з наближенням Різдва Христового. Питання календарної реформи активніше обговорювали після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні 2022 рокуAfter calendar change, many in Ukraine are looking forward to a new Christmas Religion News, David I. Klein, June 16, 2023, за твердженням деяких публіцистів і церковників через використання старого стилю разом з Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «російського світу». Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній«Російську імперію зла» Путін і Кирило не бачать без України — Епіфаній (radiosvoboda.org) і предстоятель УГКЦ верховний архиєпископ Святослав, висловили підтримку щодо поступового переходу на новий календар в Україні.

18 жовтня 2022 року Священний синод ПЦУ дозволив парафіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, 25 грудня. 2 лютого 2023 року Священний синод ПЦУ затвердив порядок благословення на використання новоюліанського календаря. 24 травня 2023 року на Архиєрейському соборі в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври Православна церква України ухвалила рішення про перехід з 1 вересня на новоюліанський календар. Рішення затвердивhttps://www.pomisna.info/uk/document-post/postanovy-pomisnogo-soboru-upts-ptsu/ Помісний собор 27 липня 2023 року.

1–2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах Архиєрейський синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на григоріанський календар для нерухомих свят, про що повідомив верховний архиєпископ Святослав 6 лютого 2023 року. Слідом за УГКЦ в Україні рішення про перехід на новий стиль ухвалили УГКЦ в Польщі, УГКЦ в Австралії й Океанії, УГКЦ в Німеччині та Скандивії, УГКЦ в Сполученому Королівстві й Апостольська адміністратура для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії.

Історія

Григоріанський календар в Українській Народній Республіці було впроваджено 1918 року, коли цей день стали вважати 1 березня 1918 року, відповідно до Закону Малої ради «Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час» від 1918 року ухваленого в Коростені. Західні українські землі перебували в складі Австро-Угорщини, у якій григоріанський календар уже був державним. Руські церкви в Речі Посполиті й Австро-Угорщині користувалися старим стилем, тобто юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації русинів, їх розрізнення із поляками-католиками.

У 2017 році Верховна Рада України схвалила законопроєкт № 5496 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів». Законом внесено до статті 73 Кодексу законів про працю України, якими 25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) визнано офіційним святковим днем в Україні. 29 листопада 2017 року президент України Петро Порошенко підписав закон про оголошення вихідним 25 грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським календарем.

Усі християни святкують Різдво Христове 25 грудня відповідно до рішення Ефеського собору, який розділив свята Богоявлення та Різдва Христового (Вірменська апостольська церква досі святкує Богоявлення та Різдво Христове — 6 січня за григоріанським календарем, а її Єрусалимський вірменський патріархат в Ізраїлі — за юліанським календарем), однак деякі православні церкви роблять це за юліанським календарем, тому дата юліанського 25 грудня у XX і ХХІ століттях припадає на 7 січня.

Більшість автокефальних православних церков прийняли новий стиль як новоюліанський календар протягом XX століття, коли їхні держави перейшли на григоріанський календар. Наразі новоюліанський (удосконалений юліанський календар, який усунув хибу), який до 2800 року буде повністю збігатися із григоріанським, використовують 9 з 16 автокефальних православних церков: Румунська, Болгарська й Православна церква Чеських земель і Словаччини, та майже всі церкви грецького православ'я: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Кіпрська, Елладська, Албанська православні церкви, крім Єрусалимської.

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет в червні 2018 року висловив думку, що перехід на новоюліанський календар можливий, якщо українці будуть згодні перейти, нагадавши, що переважна більшість автокефальних православних церков (9 з 15) перейшли на новоюліанський календар, крім Єрусалимської, Російської, Української, Сербської і Грузинської.

24 грудня 2022 року верховний архієпископ Святослав під час авдієнції передав митрополиту Епіфанію для ознайомлення листа з викладом міркувань ієрархів УГКЦ щодо календарної реформи. Предстоятелі вирішили створити спільну робочу групу щодо конкретних пропозицій календарної реформи. Спільну групу ініціюють з нагоди святкування 1700-річчя Першого Вселенського собору, що відбувся у Нікеї у 325 році. На цьому Соборі, зокрема, було визначено календарні принципи церковного життя.

Після проведення Архиєрейського собору 24 травня 2023 року стало відомо, що Православна церква України проситиме владу перенести державні свята — День захисників і захисниць України та День Української Державності, які пов'язані з Покровою Пресвятої Богородиці та святом князя Володимира Великого, на нові дати.

28 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить з 28 липня на 15 липня День Української Державності, з 14 жовтня на 1 жовтня – День захисників і захисниць України та скасовує свято Різдва Христового 7 січня в підтвердженні 25 грудня як єдиної дати святкування, відображаючи зміни у календарях ПЦУ та УГКЦ. У церковних колах не очікували, що президент України Володимир Зеленський наважиться швидко скасувати вихідний на Різдво Христове 7 січня. Парламент схвалив цей закон 14 липня 2023 року, закон підтримав 241 депутат.

Православ'я

Православна церква України

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній в грудні 2020 року заявив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова як церква, так і віряни, після проводення просвітницької роботи.

У грудні 2021 року митрополит Епіфаній висловив сподівання, що протягом наступних 10 років більшість українців зможуть перейти на святкування Різдва 25 грудня, і наголосив, що особисто підтримує перехід святкування Різдва Христового за новоюліанським календарем, за яким святкує 9 з 16 автокефальних православних церков, але цей процес має відбуватися поступово:«Російську імперію зла» Путін і Кирило не бачать без України — Епіфаній (radiosvoboda.org)

18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня. Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 року звершити богослужіння з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської митрополії письмової інформації про число учасників богослужінь. У разі звершення богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень посту.

25 грудня митрополит Епіфаній повідомив, що на наступному засіданні Синоду ПЦУ вивчить досвід різдвяних літургій 25 грудня 2022 року за новим стилем — як позитивний, так і негативний. І надалі ПЦУ вирішуватиме подальші кроки у календарній реформі виключно соборно, маючи на меті головну мету: не дати опонентам чи нерозумним ревнителям різних ідей множити поділи в Церкві”.

6 січня 2023 року митрополит Епіфаній повідомив, що парафії Православної церкви України, які захочуть повністю перейти на новоюліанський календар, незабаром зможуть це зробити після рішення найближчого засідання Синоду, зазначивши, що ПЦУ вже стала на шлях реформи церковного календаря і робитиме все для того, щоб втілити її протягом 2023 року у життя. Спікер ПЦУ архиєпископ Євстратій Зоря вважав, що питання календарної реформи буде просуватися успішно і досить швидко, але важливо, щоб це питання не поділило суспільство та ПЦУ, тому все це має бути продуманим.

2 лютого 2023 року Священний синод ПЦУ дозволив та затвердив порядок благословення парафіям та монастирям на повне використання новоюліанського календаря, а 24 травня 2023 року було вирішено провести засідання Архиєрейського собору, де буде винесено питання календарної реформи. 6 лютого 2023 року митрополит Євстратій після рішення УГКЦ про перехід на новий стиль заявив, що є всі підстави для прийняття позитивного рішення в травні 2023 року про перехід ПЦУ на новий стиль.

2 березня 2023 року Православна церква України вперше опублікувала інформацію про найбільші свята і дні пам'яті святих у двох варіантах за юліанським та новоюліанським календарями, наголосивши на нагальності питання календарної реформи, оскільки Православна церква України отримує численні запити від парафій, монастирів, мирян, духовенства й архиєреїв щодо можливості використання у практиці служіння новоюліанського календаря.

24 травня 2023 року на Архиєрейському соборі в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври Православна церква України ухвалила рішення про перехід з 1 вересня на новоюліанський календар. Рішення затвердив Помісний собор 27 липня 2023 року.

12 листопада 2023 року, Києво-Печерська лавра оголосила про перехід на новоюліанський календар з 15 листопада 2023 року, коли розпочинається різдвяний піст.

Українська православна церква Московського патріархату Близько ста румунських парафій в Україні, що входять до складу Української православної церкви Московського патріархату, завжди святкували Різдво Христове 25 грудня за новоюліанським календарем, як і Румунська православна церква.

Як свідчать результати дослідження, проведеного 1–2 червня 2023 року соціологічною групою «Рейтинг», за проведення календарної реформи більше ніж 40% прихожан Української православної церкви Московського патріархату. Водночас серед них найбільше тих, хто проти цієї реформи – 35%.

Католицтво

Григоріанський календар у Латинській церкві в Україні був впроваджений одразу ж, коли і в Західній Європі, оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою.

Мукачівська греко-католицька єпархія Парафії Мукачівської греко-католицької єпархії без відповідного дозволу церкви, і зокрема Преосвященного владики Ніла не можуть самостійно вирішувати перехід на григоріанський календар чи звершувати різдвяні літургії 24 та 25 грудня. Але питання впровадження МГКЄ нового стилю наразі вивчається.

Вперше в МГКЄ, Свято-Преображенська парафія в Ужгороді 11 грудня 2022 року провела загальні збори для обговорення питання переходу на григоріанський календар. У результаті було написано листа-прохання з підписами вірян до апостольського адміністратора МГКЄ владики Ніла. 14 грудня владика Ніл благословив прохання та надав дозвіл парафії щодо переходу на григоріанський календар. Рішення про перехід на григоріанський календар разом із Пасхалією мало бути офіційно затверджено 10 лютого 2023 року на засіданні єпархії.Мукачівська греко-католицька єпархія переходить на григоріанський календарЧерез сепаратизм керівництва МГКЄ греко-католики Закарпаття ймовірно святкуватимуть Великдень окремо від решти українцівЗакарпатські греко-католики перейдуть на григоріанський календар: коли відзначатимуть Великдень 1 вересня 2023 року МГКЄ перейшла на григоріанський календар, включно зі святкуванням Великодня.

Українська греко-католицька церква