Ра́ймо Йо́рма Ю́хані Пе́лтонен (; *, Гельсінкі, Фінляндія — , Лоппі, там жеhttps://www.kirjasampo.fi/fi/kulsa/kauno%253Aperson_123175939074031) — фінський письменник, чий значний доробок включає прозу, поезію та п'єси.
З життєпису Юхані Пелтонен народився в Гельсінках, але дитинство та більшу частину життя провів у Корсо, Вантаа. Його батьками були промисловий службовець Йорма Пелтонен і офісна робітниця Кертту Пелтонен (уроджена Тайвола). Родинне гніздо — будинок Пелтоненів вілла Оррела розташовувався поруч із залізничною станцією Корсо, також у подвір'ї був великий яблуневий сад. Під час навчання в школі Пелтонен працював влітку на вантажних суднах і мріяв про кар'єру морського капітана.
Однак задум Юхані провалився, коли у 19-річного хлопця діагностували червоно-зелений дальтонізм, що завадило йому отримати сертифікат про право стати моряком. За його власним зізнанням, дізнавшись про це, він одразу вирішив стати письменником.
Пелтонен закінчив школу спільного навчання Керава в 1961 році та вивчав естетику, сучасну літературу та історію мистецтва в Гельсінкському університеті з 1962 по 1965 рік. У студентські роки він входив до складу «герметичної групи», разом з такими майбутніми діячами культури, як перекладач Юхані Коскінен, режисер Пентті Котканіемі, поет Пентті Сааріца, редактор Громадського радіо Юха Віркунен.
У 1964 році Пелтонен переміг на письменницькому конкурсі Й. Х. Ерко в прозовій номінації, а Віркунен і Сааріца — в поетичній. Того ж року видавництво «Отава» опублікувало перший твір Пелтонена — поетичну збірку Люди (Ihmisiat, 1964). Натхненний успіхом, він припинив навчання і став вільним письменником.
Очікувалося, що за роман Iloisin suru (1986) він отримає Фінляндську премію, але її отримав Сіркка Турка за Tule käkkä, pikku Sheba.
З доробку
Юхані Пелтонен був оригінальним стилістом, дві характерні риси його творчості — це, з одного боку, романтична серйозність і песимізм щодо життя, а з іншого — мовна винахідливість і радість. Письменник найбільш відомий своїм романом Elmo (1978), який є пародійною історією життя однойменного спортсмена.
Загалом Пелтонен опублікував 22 твори за свою письменницьку кар'єру, яка тривала у 1960-1990-х роках і охопила всі жанри літератури. Його літературна спадщина — це 7 збірок віршів, 7 романів, 4 збірки оповідань, 4 п'єси, редаговані антології своєї поезії та оповідань. Пелтонен також писав сценарії для телетеатрів і радіоп'єс.
Філософські проблеми буття, роздуми про часи і людей вирізняють поетичні цикли Пелтонена. Автор використовує в своїх творах фарсові елементи, алегорію, гротеск для досягнення сильного соціального звучання.Об авторах // Совремеменная финская новелла. М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 585
Бібліографія
Збірки поезії
Збірки новел і оповідань
Романи
П'єси Salomo ja Ursula (1966) Perimmäisten ammattien äärellä (1968) Jatkojen aika (1969) Suomen leijona (1971) Semmoinen karhu (1973) Metsästys joulun alla (1977) Kohti maailman sydäntä ynnä muita näytelmiä (1979)
Радіоп'єси Surunapit (1964) Kiertoajelupäivä (1968) Suuntaan nolla (1969) Norjasta ostettu posliinitonttu (1971) Pateettiset tarinat (1973) Elmo, urheilija (1977) Elmo – muu maailma (1978) Isän aarteet (1987) Katu virtaa huoneeseen (1987) Kotka ei pyydystä kärpäsiä (1989) Ikuisen rakkauden polulla (1989)
Телепродукція Metsästys joulun alla (1978) Ei jälkeäkään (1988) </div>
Нагороди Державна премія з літератури за книгу Valaan merkkejä (1973) Медаль Pro Finlandia (1989)
Джерела
Джерела та посилання Об авторах // Совремеменная финская новелла. М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 585 Некролог Юхані Пелтонена в Helsingin Sanomat. Товариство Юхані Пелтонена