Олександр Олексійович Кузнецов (, село Щербово Новоторзького повіту Тверської губернії, тепер Торжоцького району Тверської області, Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант авіації, начальник Головного управління Північного морського шляху. Депутат Верховної ради Литовської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання. Герой Радянського Союзу (6.12.1949)
Життєпис Народився в родині робітника. До 17 років навчався і працював у рідному селі, потім Тверським губернським комітетом комсомолу був направлений на навчання до Петроградського інституту цивільних інженерів.
У Військово-морському флоті СРСР з 1923 року. За спецнабором комсомолу направлений до Військово-морського підготовчого училища.
Член РКП(б) з 1925 року.
У 1927 році закінчив Військово-морське училище. Після закінчення училища призначений помічником вахтового начальника на лінкор «Паризька комуна» Морських сил Балтійського моря (МСБМ). Потім вступив до Севастопольської школи льотчиків-спостерігачів, після закінчення якої, з 1929 по 1933 рік служив молодшим і старшим льотчиком-спостерігачем, командиром авіаційної ланки загону, командиром авіаційної ланки крейсеру «Червона Україна» авіації Морських сил Чорного моря.
У 1932 році закінчив Єйську школу морських льотчиків ВПС РСЧА імені Сталіна. З 1932 року служив на Балтійському морі командиром ланки, загону, окремої авіаескадрильї, 51-го окремого авіазагону, командиром — військовим комісаром 20-ї морської ескадрильї далеких розвідників ВПС Балтійського флоту. Учасник громадянської війни в Іспанії 1936—1937 років, радянсько-фінської війни 1939—1940 років.
У липні 1938 — листопаді 1939 року — начальник штабу Військово-повітряних сил (ВПС) Червонопрапорного Балтійського флоту. З липня по жовтень 1939 року виконував обов'язки командувача ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту.
З листопада 1939 року командував ВПС Північного флоту. У 1940 році закінчив курси удосконалення вищого начальницького складу при Військово-морській академії.
З січня 1943 року — помічник командувача ВПС Тихоокеанського флоту із льотної підготовки. З листопада 1944 року — в розпорядженні народного комісара Військово-морського флоту СРСР.
З березня 1945 року — начальник 4-го військово-морського авіаційного училища. З березня 1946 року — начальник Вищих офіцерських льотно-тактичних курсів авіації ВМФ.
З вересня 1946 року — 1-й заступник начальника, а з жовтня 1948 по травень 1953 року — начальник Головного управління Північного морського шляху при Раді міністрів СРСР.
Відзначився під час проведення високоширотних повітряних експедицій 1948—1949 років. Указом Президії Верховної ради СРСР від 6 грудня 1949 року, «за мужність та відвагу, виявлені під час виконання військового обов'язку», генерал-майору авіації Кузнецову Олександру Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
З травня 1953 по березень 1956 року — командувач ВПС 4-го (Балтійського) Військово-морського флоту СРСР.
У 1956—1959 роках — старший військовий радник командувача авіації ВМФ Китайської Народної Республіки. У 1959 році — співробітник науково-дослідної групи при Головнокомандувачі ВМФ СРСР.
З серпня 1959 року — в запасі. Помер 7 серпня 1966 року в Москві. Похований на Введенському цвинтарі Москви.
Звання генерал-майор авіації (4.06.1940) генерал-лейтенант авіації (27.01.1951)
Нагороди Герой Радянського Союзу (6.12.1949) чотири ордени Леніна (1936, 1949, 6.12.1949, 1952) чотири ордени Червоного Прапора (1941, 1944, 1945, 1954) медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медалі
Примітки
Джерела Кузнецов Александр Алексеевич