Раїса Гаврилівна Марго́ліна ( 16 червня 1909, Єлисаветград — 27 жовтня 2008, Київ) — українська радянська художниця театру; член Спілки радянських художників України з 1940 року. Дружина художника Василя Овчинникова, мати графіка Олени Овчинникової.

Біографія Народилася року в місті Єлисаветграді (нині Кропивницький, Україна). З 1928 року працювала художником-постановником навчального театру Київського інституту театрального мистецтва. 1932 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася зокрема у Костянтина Єлеви, Миколи Тряскіна, Марка Епштейна.

Протягом 1932—1935 років працювала художницею Київського театру юного глядача; одночасно з 1932 року — у театрі ля­­льок: у 1936—1972 роках — головний художник; у 1935—1941 роках — художник театру ляльок Палацу піонерів. Член ВКП(б) з 1939 року. Під час німецько-радянської війни у 1941—1945 роках працювала художницею Свердловського обласного театру ляльок у Томську. Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Жила у Києві в будинку на вулиці Червоноармійській № 12, квартира № 5, вулиці Ежена Потьє, № 11, квартира № 70Марголіна Раїса Гаврилівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 93. та у Пуща-Водиці в Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій на вулиці Міській, № 1, кімната № 8Марголіна Раїса Гаврилівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 199.. Померла в Києві 27 жовтня 2008 року.

Творчість Працювала в галузі театрально-декораційного мистецтва. Створювала переважно рукавичні, а також ляльки на паличках і механічні; використовувала образ ляльки-петрушки, ширму-балаган, ширму з лози.

Виконала декорації до вистави «Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого (1932, Київський театр юного глядача). У Київському театрі ляльок створила ескізи костюмів і ляльок до вистав:

«Кицин дім» Самуїла Маршака (1939); «По щучому велінню» Єлизавети Тараховської (1949) «Хлопчиш-Кибальчиш» за Аркадієм Гайдаром (1949); «Ніч перед Різдвом» за Миколою Гоголем (1951); «Скриня казок» за народними казками (1952); «Чортів млин» Яна Дрди і Ісидора Штока (1953); «Снігова королева» Ісидора Штока (1956); «Іванко-Перебендя» Я. Сербіна (1954); «Де ця вулиця, де цей дім…» Володимира Диховичного, Моріса Слободського (1955; срібна медаль за ляльку «Диригент» на Міжнародній виставці в Брюсселі, 1958); «Буратіно» за Олексієм Толстим (1956); «Казка про попа і наймита його Балду» за Олександром Пушкіним (1956); «Концерт» за Антоном Чеховим (1962); «Казка про загублений час» Євгена Шварца (1962); «Божественна комедія» Ісидора Штока (1964); «Пригоди Барвінка» Богдана Чалого (1967); «Пригоди Піфа» Є. Жуковської та М. Астрахан (1968); «Слоненя» за Редьярдом Кіплінґом (1969); «Перебендя» за творами Тараса Шевченка (1970); «Тигреня Петрик» Ганни Янушевської, Яна Вільковського (1970). </div> У 1959 році у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки створила декорації до вистави «Комедія помилок» Вільяма Шекспіра.

Брала участь у республіканських виставках з 1931 року, всесоюзних з — 1957 року, зарубіжних — з 1958 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1954 році (спільно з Тетяною Максимович).

Ескізи сценографії та ляльки зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України у Києві, Музеї театру ляльок Сергія Образцова у Мос­­кві.

Примітки

Література Марголіна Раїса Гаврилівна // ; Марголіна Раїса Гаврилівна // ;