Лі́дія Зіно́віївна Пономарьо́ва ( 29 квітня 1909, Барнаул — 1978) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України.
Біографії Народилася 29 квітня 1909 року в місті Барнаулі (нині Алтайський край, Росія). 1940 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася, зокрема, у Павла Волокидіна, Федора Кричевського, Костянтина Єлеви, Сергія Григор'єва.
Жила у Києві, в будинку на вулиці Червоноармійській, № 12 а, квартира № 12. Померла у 1978 роціПономарева Лидия Зиновьевна / Галерея L'art. .
Творчість Працювала в галузі станкового живопису. Авторка жанрових картин, пейзажів, натюрмортів, портретів. Серед робіт:
«Забійниця Кузбасу» (1943); «Вручення прапора ГКО на шахті Кузбасу» (1943); «Німецькі окупанти в Україні» (1945); «Біля могили героя» (1847); «Портрет робітника київського заводу «Арсенал» М. Животенка» (1947); «Катя» (1960); «Дівчина з гвоздикою» (1967); «Портрет Володимира Сосюри» (1969). </div> Брала участь у республіканських виставках з 1945 року, всесоюзних — з 1940 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1952 році.
Примітки
Література Пономарьова Лідія Зіновіївна // ; Пономарьова Лідія Зіновіївна //