Бістахіеверсор (лат. Bistahieversor sealeyi, від нав. Bistahí (місце розкопок) і — «руйнівник») — тиранозавроїд, який є сестринським таксоном відносно тиранозаврових. Рід містить єдиний вид, описаний у 2010 році. Голотипом став екземпляр, знайдений в формації Кіртленд, усі інші екземпляри були знайдені у більш ранній формації Фрутленд.
Історія відкриття Перші рештки бістахіеверсора були знайдені в 1990 році, на території Нью-Мексико, частковий череп і скелет були класифіковані, як облизодон, другий зразок, що складався з неповного черепа малолітньої особи був знайдений в 1992, третій зразок з повним черепом був знайдений в 1998 році.
В дослідженні 2000 року Томас Карр і Томас Вільямсон дослідили екземпляри й перекласифікували їх до нового виду дасплетозавра. І тільки у 2010 році, при повторних дослідженнях Карр і Вільямсон зрозуміли, що матеріал являє собою новий рід, який вони назвали Bistahieversor sealeyi.
Ім'я бістахіеверсор складається з навашського слова Bistahí (місце, де був знайдений голотип) і грецького слова έβερσορ, що означає «руйнівник», буквально означає «руйнівник з Бістахі».
Опис
Скам'янілостей доволі мало, але на сьогодні відомо достатньо інформації про інших тиранозавроїдів, щоб реконструювати облік бістахіеверсора, тварина досягала довжини можливо до 9 метрів, хоча скоріше 8 максимум і маси більше, ніж в 1 тону. Якщо згадати восьмиметрових тиранозаврових, по типу 2-тонних літронакса і танатотериста, то на їхньому фоні бістахіеверсор є доволі худим, що і вказує на його більш базальне положення у порівнянні з вище згаданими. Оскільки Тиранозаврові є родиною бігунів, близький до них бістахіеверсор напевне також був активно бігаючим хижаком.
Череп Череп був доволі широким, це вказує, що великі голови почала розвивати не родина тиранозаврових, а їхній спільний з бістахіеверсором предок. Серед відмінностей черепа можна додати меншу у порівняні з тиранозавровими висоту, отвір над оком, в якому скоріше за все знаходились повітряні мішки, а також іншу кількість зубів — 64 штуки.
Органи чуття Динозавр мав дуже хороший нюх і сильно розвинений зір, що характерно для тиранозаврових, як і широкий череп ці два органи чуття напевне розвилися у спільного предка.
Класифікація
Раніше вважалося, що бістахіеверсор є тиранозаврином, ближчим до тиранозавра ніж тератофоней і навіть дасплетозавр, причиною є схожість зубів і як згадувалось раніше хибна думка про еволюцію черепів, а точніше коли вони почали розширятись, посилюючи силу укусу і покращуючи зір. Пізніші дослідження своєю чергою показали, що він не є тиранозаврином і навіть не є тиранозавровим. Однак все ж бістахіеверсор є найближчим сестринським таксоном для останніх. Деякі вчені також припускають, що схожість з пізніми тиранозавровими в аспектах черепа є результатом конвергентної еволюції.
Кладограма представлена нижче базується на філогенетичному аналізі, проведеному Ворісом та ін. у 2020 році. Тут Bistahieversor був відновлений як базальний представник Eutyrannosauria наряду з Dryptosaurus і Appalachiosaurus, а не як тиранозаврид:
Палеоекологія
Бістахіеверсор жив на території материка Ларамідія, в самій південній його частині. Він був апекс хижаком регіону, хоча не був найбільшим хижаком континенту, оскільки в центральних регіонах Ларамідії жили дасплетозаври, а в північних горгозаври; обидва хижаки були приблизно на метр довшими й у два рази масивнішими.
В ареалі існування бістахіеверсора жили еудромеозаври під назвою заврорнітолести, невеличкі півтораметрові хижаки, там же існували всеїдні орнітоміми і декілька безіменних дромеозаврид. У формації Кіртленд також був знайдений пахіцефалозавр на ім'я стегоцерас, маленька травоїдна тварина.
Основною здобиччю бістахіеверсора були гадрозаврові, по типу анасазізавра і критозавра, а також цератопси на рахунок бістіцератопса, великого пентацератопса і термінокава, гігантського титаноцератопса. Скоріш за все на свою здобич динозавр полював способом заганяння і виморення, кусаючи у хвосто-бедровий м'яз для знерухомлення жертви, як це робили майже всі тиранозаврові.
Примітки