Гантер Ліджет (; 21 березня 1857, Редінг — 30 грудня 1935, Сан-Франциско) — американський воєначальник, генерал-лейтенант армії США. Учасник Іспансько-американської, Філіппінсько-американської та Першої світової війн.

Біографія

Гантер Ліджет народився 21 березня 1857 року в Редінгу, штат Пенсільванія. У 1875 році він поступив на навчання у Військову академію у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк, яку успішно завершив у 1879 році з присвоєнням військового звання другого лейтенанта. Серед його однокурсників було кілька майбутніх генералів, як-то Вільям Д. Біч, Джон С. Меллорі, Джеймс А. Айронс, Ллойд М. Бретт, Альберт Л. Міллс, Джон А. Джонстон, Генрі А. Грін, Фредерік С. Фольц і Семюел В. Міллер.

Офіцерську службу розпочав у 5-му піхотному полку, де він служив на територіях Монтана та Дакота, а також у Техасі та Флориді. Служба Ліджета на заході США, участь в іспано-американській та філіппінсько-американській війнах відточили його навички військового лідера. У 1907 році він прийняв командування батальйоном 13-го піхотного полку у Форт Лівенворт, штат Канзас. З 1909 по 1914 рік він був слухачем, викладачем і начальником Воєнного коледжу армії США, отримавши підвищення до бригадного генерала в лютому 1913 року.

Під час служби Ліджета на Філіппінах він брав участь в інспекційних поїздках у 1914 році для вивчення можливих місць вторгнення на Лусон. У цьому йому допомагав його ад'ютант, капітан Джордж К. Маршалл. Під час штабної поїздки було встановлено, що найбільш імовірний шлях вторгнення проходитиме через затоку Лінгайєн і що це буде майже неможливо зупинити, якщо США різко не збільшить чисельність своєї армії та флоту на Філіппінах. У 1941 році японці вторглися через затоку Лінгайєн, як і в 1945 році американські сили, визволяючи його від окупантів.

Гантер Ліджет успішно командував бригадами в Техасі та на Філіппінах. У квітні 1917 року його призначили командиром 41-ї піхотної дивізії та присвоїли звання генерал-майора. Дивізія служила у Франції як частина Американського експедиційного корпусу. Коли його дивізію було розформовано, він прийняв командування I корпусом.

Під керівництвом Ліджета I корпус брав участь у Другій битві на Марні та у битві на виступі Сен-Мієль. У жовтні 1918 року, будучи командувачем 1-ї армії у званні генерал-лейтенанта національної армії, він керував завершальною фазою наступу на Маас-Аргон і переслідуванням німецьких військ до моменту перемир'я. Після командування післявоєнною окупаційною армією Ліджет повернувся до свого постійного звання генерал-майора та в 1921 році пішов у відставку.

Див. також Таскер Блісс Г'ю Ленокс Скотт Самуель Янг Вільям Мітчелл Вільям Мюррей Блек

Примітки Виноски

Джерела

Література

Liggett, Hunter. A.E.F., Ten Years Ago in France. New York: Dodd, Mead and Co, 1928. OCLC 330622 Stackpole, Pierpont L. (2009). Ferrell, Robert H. (ed.). In the Company of Generals: The World War I Diary of Pierpont L. Stackpole. Columbia: University of Missouri Press. ISBN 978-0-8262-1870-4. LCCN 2009028219. OCLC 318878435. Zabecki, David T.; Mastriano, Douglas V., eds. (2020). Pershing's Lieutenants: American Military Leadership in World War I. New York, NY: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-3863-6.

Посилання Hunter Liggett Lieutenant General Hunter Liggett