Арту́ро А́лапе (, псевдонім Карлоса Артуро Руїса ; *, Калі, Колумбія — , Богота, Колумбія) — колумбійський письменник, журналіст, історик, художник і сценарист.
З життя і творчості Народився в 1928 році у Калі.
Вивчав живопис в Інституті народної культури в Калі (1955-1959), але в середині 1960-х вирішив залишити мистецтво, щоб «повністю присвятити себе революційній агітації».Discurso de Álape al recibir el Doctorado honoris causa por la Universidad del Valle , 13.03.2003, reproducido en los textos extractados y presentados por Rogelio Gómez bajo el título de El hombre de la canoa, revista Al Margen Nº19; acceso 10.09.2012
Член Комуністичної молоді, у середині 1965 року він виїхав з Боготи «в сільську місцевість для виконання політичних завдань». Через 3 роки, хворий на малярію, пішов з партизанського ополчення.
Свої перші кроки в літературі, якій він вирішив присвятити себе після повернення з джунглів, зробив як автор оповідань: у 1970 році він опублікував свою першу книгу La bola del monte. Після цього були ще три книги оповідань, п'єса, відзначена нагородами, і дві науково-популярні книжки, перш ніж він випустив свій перший роман «Пташина ніч» (Noche de pájaros) у 1984 році.
У 1970-х роках він узяв псевдонім Хакобо Пріас Алапе як данину пам'яті цьому комуністичному ватажку, який організував селянський опір на півдні Толіми в роки Ла Віоленсії, чиє вбивство стало відправною точкою збройного конфлікту в Колумбії. Як він сам пояснював: «У 61 році я поїхав до Радянського Союзу. Перебування там було таємним, тому що я пішов вивчати політику. Листи для моєї родини були підписані ім'ям Артуро Алапе».Diego Guerrero. El hombre de la tristeza histórica, El Tiempo, 26.08.2006; acceso 10.09.2012
Переконаний марксист, Артуро Алапе гостро відчував прихильність до партизанського руху і написав 2 біографії командира Мануеля Маруланди Велеса, Las vidas de Pedro Antonio Marín, Manuel Marulanda Vélez- Tirofijo (1989) і Tirofijo: los sueños y las montañas (1994). Також його перу належить низка інших репортажних і біографічних творів про людей і події колумбійського партизанського руху: El Bogotazo: Memorias del olvido (1983); Noche de pájaros (1984), El Bogotazo: La paz, la violencia. Testigos de excepción (1985) і El cadáver insepulto (2005).
Окрім прози, Алапе писав вірші, зібрані у 2004 році в книзі Luz en la agonía del pez.Texto de la mayoría de los poemas; acceso 10.09.2012 Разом із групою La Candelaria він був співавтором п'єси Guadalupe años sin cuenta, яка в своєму жанрі (драматургія) здобула премію Casa de las Américas 1976 року.
Замілітаризованість Алапе мала наслідком погрози в його бік, відтак декілька років письменник прожив у вигнанні, спочатку на Кубі, а потім у Німеччині. Він викладав у різних університетах, а останні роки життя присвятив переважно живопису.
У середині 1990-х у Алапе виявили лейкемію; він боротиметься з хворобою протягом десятиліття. Артуро Алапе помер у суботу, 7 жовтня 2006 року, провівши дев'ять днів у клініці Jorge Piñeros Corpas на півночі Боготи.Obituario de Álape, publicado originalmente en El País de Cali y reproducido en la página dedicada al escritor; acceso 10.09.2012
Вибрана бібліографія
Оповідання La bola del monte, 1970 Las muertes de Tirofijo, Ediciones Abejón Mono, Bogotá, 1972 Relatos, 1985 Conversación con la ausencia y otros relatos, Seix Barral, Bogotá, 2007 Нон-фікшн біографічна, репортажна, публіцистична література Diario de un guerrillero, Ediciones Abejón Mono, 1970 Un día de septiembre: testimonio del paro cívico 1977, Ediciones Armadillo, Bogotá, 1980 El Bogotazo: memorias del olvido, Fundación Universidad Central, Bogotá, 1983 La paz, la violencia: testigos de excepción, Planeta, Bogotá, 1985 Las vidas de Pedro Antonio Marín, Manuel Marulanda Vélez, Tirofijo, Planeta, 1989 Tirofijo: los sueños y las montañas 1964-1984, 1994 Ciudad Bolívar: la hoguera de las ilusiones, Planeta, Bogotá, 1995 Río de inmensas voces: ...y otras voces, Temas de Hoy, Bogotá, 1997 Manuel Marulanda, Tirofijo : Colombia : 40 años de lucha guerrillera, Txalaparta, 2000 Yo soy un libro en prisión, crónicas, Intermedio, Bogotá, 2002 La Ciudad Bolívar de los jóvenes, Planeta, Bogotá, 2006 Романи El cadáver de los hombres invisibles, Ediciones Alcaraván, Bogotá, 1979 Noche de pájaros, Planeta, Bogotá, 1984 Julieta: los sueños de las mariposas, Planeta, Bogotá, 1994 Mirando al final del alba, Espasa, 1998 Sangre ajena, Planeta, Bogotá, 2000 El cadáver insepulto, Seix Barral, Bogotá, 2005 У співавторстві La eterna historia del yo no fui: el cuento de los auxilios, 1993 (разом з Карлосрм Алонсо Лусіо) Frida Kahlo: miradas en el espejo 2004 (разом з Карлосом Монтальво) Дитяча література El caimán soñador, Panamericana Editorial, 2003 El caballo y su sombra, Panamericana Editorial, 2003 Поезія Luz en la agonía del pez, poesía, San Librario, 2004 </div> Нагороди та відзнаки премія Casa de las Americas 1976 року як співавтору п'єси Гваделупе Guadalupe años sin cuenta Національна журналістська премія імені Симона Болівара 1999 року за найкращий журналістський репортаж Почесний доктор Університету дель Вальє (2003) Великий хрест, нагорода Хосе Асеведо-і-Гомеса, присуджена Радою Боготи (2006)
Примітки
Джерела та посилання Блог у пам'ять Артуро Алапе Зображення Артуро Алапе перед однією з його карти Роки становлення Мануеля Маруланди Велеса, уривок із книги Алапе Las vidas de Pedro Antonio Marín, Manuel Marulanda Vélez- Tirofijo; Журнал Al Margin No. 19; доступ 10.09.2012