Ле́рида (, ), або Льє́йда (, ) — муніципалітет і місто в Іспанії, у Автономній області Каталонія. Розташоване у районі (кумарці) Саґрія провінції Льєйда, згідно з новою адміністративною реформою перебуватиме у складі Західної баґарії.

Назва Походить від латинської назви міста Іле́рда (), від назви місцевого іберійського народу ілерґетів.

Відповідно до закону "Про мовну політику" № 1/1998 від 7 січня 1998 р. (), зокрема статті 2 цього закону, каталанська мова є «мовою топонімії Каталонії». Відповідно до статті 18 цього ж закону, топоніми у Каталонії мають «єдину офіційну версію, [затверджену] Інститутом каталонських студій».

Відповідно до зазначеного вище закону назва міста транскрибується з каталанської мови як Льєйда. Раніше транскрипція робилася з іспанської мови, назва міста звучала як Леріда. Сьогодні в Іспанії в офіційних документах, деяких іспаномовних періодичних виданнях, на пр., у іспаномовній газеті «Ель-Паїс» вживається лише назва Льєйда. Відповідно до закону 2/1992 від 28 лютого 1992 р. провінція Леріда була офіційно перейменована у провінцію Льєйда — див. тутЗа іншими даними це перейменування відбулося 27 червня 1980 р. .

Населення Населення міста (у 2022 р.) становить 140,797 осіб (з них менше 14 років — 14,8 %, від 15 до 64 — 69,4 %, понад 65 років — 15,8 %). У 2006 р. народжуваність склала 1.564 особи, смертність — 1.159 осіб, зареєстровано 706 шлюбів. У 2001 р. активне населення становило 54.162 особи, з них безробітних — 4.631 особа.

Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 81.211 народилися в Каталонії (з них 66.264 особи у тому самому районі, або кумарці), 26.254 особи приїхали з інших областей Іспанії, а 4.734 особи приїхали з-за кордону.

Університетську освіту має 16 % усього населення.

У 2001 р. нараховувалося 40.448 домогосподарств (з них 20,5 % складалися з однієї особи, 26,6 % з двох осіб,23,1 % з 3 осіб, 20,6 % з 4 осіб, 6,4 % з 5 осіб, 2 % з 6 осіб, 0,5 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності: у сільському господарстві — 4,2 %, у промисловості — 13,1 %, на будівництві — 11,3 % і у сфері обслуговування — 71,4 %.

У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 51.278 осіб, поза районом — 9.450 осіб.

Традиційна культура Традиційні святкування включають головне щорічне свято міста: Феста Майор; Fira de Sant Miquel і L’Aplec del Caragol (фестиваль поїдання ескарго, найбільший у світі подібного роду, який проводиться в Camps Elisis з 1980 року). Останнє — це гастрономічне свято, присвячене приготуванню ескарго, яке відзначається щорічно наприкінці травня. «L'Aplec» збирає тисячі людей за столом, щоб скуштувати найтрадиційніші страви Леріди. Через його велику популярність у 2002 році Женералітат Каталонії оголосив його традиційним святом національного масштабу, а через два роки уряд Іспанії також оголосив його таким. Основні традиційні святкування в Леріді проводяться під головуванням дванадцяти символічних «Gegants de la Paeria» (Велетні ратуші), два найстаріших з яких були створені в 1840 році.

Залізниця Лерида обслуговується високошвидкісною залізничною лінією Ренфе Мадрид-Барселона, яка обслуговує Барселону, Сарагосу, Калатаюд, Гвадалахару та Мадрид. У січні 2010 року в Леріді був відкритий новий аеропорт і невеликий аеродром в Альфесі. Крім того, місто є західною кінцевою станцією Eix Transversal Lleida-Girona, і зараз планується будівництво залізниці, що охоплює таку ж відстань (Eix Transversal Ferroviari). Єдина пасажирська залізнична станція Леріди - це Леріда Пірінеус. Його обслуговують залізничні лінії Renfe і Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. У майбутньому мережа приміських поїздів Rodalies Lleida з’єднає місто з прилеглою територією та головними містами провінції, покращуючи існуючу мережу за рахунок збільшення частоти поїздів та нової інфраструктури. Друга залізнична станція — Pla de la Vilanoveta в промисловій зоні, і використовується лише для вантажних поїздів. У його приміщеннях буде розташований майбутній музей залізниці. З 2008 року більшість громадського транспорту в околицях Леріди, в основному були автобуси, що експлуатуються декількома компаніями, і управляються Autoritat Territorial de la Mobilitat de l'Àrea de Lleida.

Доходи населення У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином :

Доходи населення за статтями доходів Рік 2002 р. 2001 р. Заробітна платня 65 % 65,1 % Доходи від ведення бізнесу 22,3 % 22,2 % Соціальна допомога 12,8 % 12,7 %  

Безробіття У 2007 р. нараховувалося 3.802 безробітних (у 2006 р. — 4.363 безробітних), з них чоловіки становили 43 %, а жінки — 57 %.

Економіка У 1996 р. валовий внутрішній продукт розподілявся по сферах діяльності таким чином :

Валовий внутрішній продукт Рік 1996 р. 1991 р. Сільське господарство 3 % 4,4 % Промисловість 19,9 % 18,4 % Будівництво 7,9 % 8,7 % Послуги 69,3 % 68,6 %  

Підприємства міста

Промислові підприємства

Промислові підприємства міста, за сферою діяльності Рік 2002 р. 2001 р. Енергетичні та водні ресурси 1,1 % 1 % Хімія та метали 4,9 % 5,2 % Переробка металів 36,8 % 36,1 % Продукти харчування 10,9 % 10,6 % Текстиль 11,8 % 11,3 % Виробництво меблів, видання 32,4 % 33,6 % Інше 2,2 % 2,1 % Усього підприємств 552 574  

Роздрібна торгівля

Підприємства роздрібної торгівлі міста, за сферою діяльності Рік 2002 р. 2001 р. Продукти харчування 27,8 % 28 % Одяг та взуття 23,4 % 23,7 % Товари для дому 13,6 % 13,2 % Книги та періодичні видання 5 % 5,1 % Промислова хімічна продукція 7,7 % 7,7 % Продукція, пов'язана з транспортними засобами 3,7 % 3,6 % Інше 18,7 % 18,5 % Усього підприємств 2.299 2.389  

Сфера послуг

Підприємства міста, що працюють у сфері послуг, за діяльністю Рік 2002 р. 2001 р. Гуртова торгівля 14 % 14,4 % Готелі та готельний бізнес 16,3 % 16,8 % Транспорт та зв'язок 17,7 % 17,7 % Посередницькі фінансові послуги 5,7 % 5,7 % Послуги підприємствам 10,1 % 9,9 % Послуги фізичним особам 28,7 % 28,6 % Нерухомість та ін. 7,5 % 7 % Усього підприємств 4.979 4.991  

Житловий фонд

У 2001 р. 5,5 % усіх родин (домогосподарств) мали житло метражем до 59 м², 35,3 % — від 60 до 89 м², 44,9 % — від 90 до 119 м² і 14,3 % — понад 120 м².

З усіх будівель у 2001 р. 31,7 % було одноповерховими, 21 % — двоповерховими, 11,2 % — триповерховими, 10,8 % — чотириповерховими, 9,1 % — п'ятиповерховими, 4,9 % — шестиповерховими, 4 % — семиповерховими, 7,3 % — з вісьмома та більше поверхами.

Автопарк

Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням Рік 2006 р. 2005 р. Приватні автомобілі 70,8 % 71,5 % Мотоцикли 7,7 % 7,2 % Вантажівки 16,3 % 16,3 % Трактори 1,3 % 1,4 % Автобуси та ін. 3,8 % 3,6 % Усього автомобілів 76.943 шт. 75.237 шт.  

Вживання каталанської мови

У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 96,3 % усього населення (у 1996 р. — 97,3 %), вміли говорити нею 81,3 % (у 1996 р. — 82,1 %), вміли читати 79,2 % (у 1996 р. — 77 %), вміли писати 53,9 % (у 1996 р. — 49,4 %). Не розуміли каталанської мови 3,7 %.

Політичні уподобання

У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 49.099 осіб (у 2003 р. — 56.117 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Вибори до Парламенту Каталонії Рік 2006 р. 2003 р. Конвергенція та Єднання (CiU) 34 % 33,7 % Соціалістична партія Каталонії (PSC) 26,6 % 28,7 % Народна партія (PP) 13,9 % 14,5 % Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 8,2 % 6,2 % Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 13,5 % 15,7 % Громадянська партія (C's) 2,2 % 0 % Інші 1,5 % 1,2 %  

У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 46.623 особи (у 2003 р. — 54.680 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Муніципальні вибори Рік 2007 р. 2003 р. Конвергенція та Єднання (CiU) 20,6 % 23,8 % Соціалістична партія Каталонії (PSC) 47,6 % 36,9 % Народна партія (PP) 12,2 % 14,1 % Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 5,9 % 10,5 % Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 7,2 % 12,8 % Громадянська партія (C's) 0 % 0 % Інші 6,6 % 1,9 %  

Релігія Центр Леридської діоцезії Католицької церкви.

Відомі уродженці

Пабло Хасель — репер, активіст за незалежність Каталонії.

Примітки

Посилання Дані Інституту статистики Каталонії Етимологія назви міста, вимова у літературній каталанській мові та її діалектах