Patagopelta (означає «Патагонський щит») — викопний рід динозаврів родини нодозаврів з періоду пізньої крейди (верхній кампан — нижній маастрихт) формації Аллен в Аргентині. Відомо лиш із фрагментарного матеріалу, що, вочевидь, відноситься до різних особин.
Патагопельта — дуже маленький анкілозавр, якого можна порівняти за розміром з карликовим нодозавридом струтіозавром, довжиною близько 2 м.
Палеоекологія
Відкриття патагопельти, схоже, підтверджує припущення, що Північна й Південна Америки сполучалися впродовж крейди. Втім, не зовсім зрозуміло, коли її предки потрапили до південної півкулі. Побутувала гіпотеза, що сполучення відновлювалось за кампану-маастрихту, однак, патагопельта вважається ближче спорідненою з примітивними нодозавринами з альбу аніж із членами Panoplosaurini, типовими представниками фауни Північної Америки за тих часів, що наводить на думки про можливість ранішої міграції.
Одна з примітних особливостей тварини — її довжина, що, ймовірно, складала близько 2 метрів, менше аніж у більшості нодозаврид, але доволі близько до європейського Struthiosaurus, чий розмір пояснювали пристосуванням до острівного життя (Європа тих часів вважається архіпелагом). Чи підходить пояснення такого роду у випадку аргентинського таксона не зовсім зрозуміло: загалом пізньокрейдову Південну Америку уявляють як єдиний континент, однак типова локація патагопельти, імовірно, могла знаходитись у прибережному регіоні за часів морської трансгресії, що могла спричинити появу островів. Розмір деяких титанозаврів із тієї ж формації було б можна пояснити так само. Водночас також свій карликовий розмір ці динозаври могли вспадкувати від предків, що переходили міст між Америками, чи набути як пристосування до конкуренції з іншими травоїдними динозаврами регіону. Цікавим може здатись, що анкілозавр із того самого регіону, Stegouros, не дивлячись на бутність не надто близько спорідненим із нодозавридами, за розміром доволі подібний до патагопельти.
Примітки