Андріа (Андрій) Мелітонович Баланчива́дзе (1 червня 1906, Санкт-Петербург — 28 квітня 1992, Тбілісі) — грузинський радянський композитор і музичний педагог; почесний голова Грузинського музично-хореографічного товариства з 1957 року. Депутат Верховної Ради Грузинської РСР 1—5 скликань, депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання.

Життєпис Народився року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). Син композитора Мелітона Баланчивадзе. ГрузинБаланчивадзе Андрей Мелитонович / Герои страны. . 1927 року закінчив Тифліську консерваторію, де навчався по класах композиції у Михайла Іпполітова-Іванова, Миколи Черепніна, Сергія Бархударяна та фортепіано у Іллі Айсберга; в 1931 році — Ленінградську консерваторію, де навчався по класах композиції у Олександра Житомирського та фортепіано у Марії Юдіної.

У 1931—1934 роках — композитор і музичний керівник Театру робітничої молоді, водночас у 1931—1933 роках — композитор і музичний керівник Грузинського драматичного театру. З 1935 року викладав у Тбіліській консерваторії (з 1942 року — професор, з 1962 року — завідувач кафедри композиції). Серед учнів: Марія Давіташвілі, Олександр Квернадзе, Реваз Лагідзе, Шота Мілорава, Арчил Чімакадзе, Олександр Шаверзашвілі, Отар Тевдорадзе, Нодар Мамісашвілі. Водночас у 1941—1948 роках очолював Державний симфонічний оркестр Грузинської РСР.

У 1957—1991 роках — член правління Спілки композиторів СРСРАндрій Баланчивадзе / Біографічний словник Грузії. , водночас з 1953 року голова, у 1956—1961 роках та у 1968—1973 роках — перший секретар правління Спілки композиторів Грузинської РСР.

Помер в Тбілісі 28 квітня 1992 року. Похований в Тбілісі на Дідубійському пантеоні.

Творчість Автор: першого грузинського балету «Серце гір», балетів «Рубінові зірки» (1950), «Сторінки життя» (1961), «Мцирі» (1964); опер «Арсен» (не закінчена), комічної опери «Щастя» (нова редакція — «Мзія», 1950); музики до вистав у Театрі імені Шота Руставелі, у тому числі «Король Лір» Вільяма Шекспіра, «Герой Крцанісі» Сандро Шаншіашвілі, «Три товстуни» Юрія Олеші та інших (всього понад 40); симфонічних картин, у тому числі «Крцаніська битва» (1943), «Море» (1952), «Дніпро» (1955); 2-х симфоній, 4-х фортепіанних концертів, камерних та інструментальних творів, а також музики для кінофільмів (близько 20).

Відзнаки Нагороджений орденами: «Знак Пошани» (24 лютого 1941), чотирма Трудового Червоного Прапора (14 квітня 1944; 24 лютого 1946; 2 квітня 1966; 2 липня 1971), Леніна (17 квітня 1958), Дружби народів (6 серпня 1976); Нагороджений медалями: «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За трудову доблесть» (1953), «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970), «Ветеран праці»Андрей Баланчивадзе / kino-teatr.ru. ; Почесний громадянин Тбілісі (1981)Гордость нашего города. ; Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1986 року; за великі заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва та у зв'язку з 80-річчям із дня народження; орден Леніна № 433947, медаль «Серп і Молот» № 20690); почесні звання Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1941); Народний артист Грузинської РСР (1957); Заслужений діяч мистецтв Абхазької АРСР (1963); Народний артист Абхазької АРСР (1967); Народний артист СРСР (1968); премії Сталінська премія II ступеня (1946; за 2-гу симфонію); Сталінська премія I ступеня (1947; за 2-й фортепіанний концерт); Державна премія Грузинської РСР імені Шота Руставелі (1969).

Виноски

Примітки

Література