Галицьке господарське товариство у Львові (GTG, нім KK galizische Landwirtschafts-Gesellschaft in Lemberg)— польське економічне об'єднання, яке підтримувало розвиток сільського господарства та промисловості Східної Галичини в 1845—1922 рр.

Історія та діяльність Перші спроби створити сільськогосподарське товариство в Галичині відбулися в 1811 р. з ініціативи поміщика Станіслава Яна Дуніна-Борковського, тодішнього губернатора Галичини графа Петера фон ҐоссаTadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 20–23.. Ця справа безуспішно повторювалася в наступні роки. У 1829 р. з ініціативи галицьких станів до Відня було надіслано проєкт Статуту Товариства, який 14 липня 1829 р. разом із дозволом на діяльність затвердив імператор Франц II. Однак практична реалізація проєкту затрималася через листопадове повстання в Царстві Польському, а потім небажання австрійської краєвої влади. Через шістнадцять років після затвердження статуту, 6 травня 1845 р. тодішній цивільний і військовий губернатор Галичини, ерцгерцог Фердинанд Габсбург-Есте, дозволив заснувати Імператорське Галицьке господарське товариство. Товариство було створено на з'їзді польських землевласників 3 липня 1845 р. у Львові. Членами-засновниками були: граф Казимир Станіслав Бадені, Станіслав Богдан, Войцех Брандис, граф Северин Дрогойовський, Едвард Дульський, Тит Дідушицький, Карл Ензендорфер, граф Александер Фредро, князь Кароль Яблоновський, Юзеф Яблоновський, Гжегож Єнджеєвіч, Давид Єнджейович, Антоній Кліма, Томаш Коханський, граф Кипріан Коморовський, барон Ян Конопка, Маврицій Країнський, Казимир Красицький, барон Франц Кріг фон Гохфельден, Валеріан Кшечунович, Август Кунцек, Юзеф Левицький, граф Каєтан Левицький, Юліан Любенецький, Антоній Мисловський, Віктор Обниський, Ян Олеховський, Тиберіуш Ольшевський, Теофіль Осташевський, Станіслав Константи Петруський, граф. Альфред Потоцький, князь Леон Людвік Сапега, граф. Міхал Старженський, Теодор Терґонде, Кароль Загорський, граф Адам Замойський, Тадеуш ЗебровськийHandbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1860, s. 637—638.. Діяв з початку 1846 р. на підставі статуту, затвердженого цісарським указом від 14 липня 1829 р. Цей статут був змінений постановами загальних зборів і затверджений Галицьким намісництвом у 1866, 1867 і 1877 рр. Закон товариства так визначив його характер: Ц. к. Галицьке господарське товариство — це вільне об'єднання ревних приятелів хліборобства і зв'язаних з ним наук, які об'єднують свої зусилля, щоб сприяти покращенню господарства в країні шляхом поширення корисних інформації, а отже підтримати благодійні наміри УрядуUstawy c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego dnia 14 lipca 1829 najwyżej potwierdzone, w: «Rozprawy c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego», t. 1, Lwów 1846, s. 1–13.. Членами товариства були переважно землевласники, але ближче до XX ст. до нього приєдналися орендарі, службовці, підприємці, а також заможні селяни. Воно діяло у східній Галичині, тому, попри польський характер товариства, до 1970-х років його членами були також русини (українці). Подібне товариство, Краківське сільськогосподарське товариство, діяло в Західній Галичині з 1845 р.

На основі проєктів Зигмунта Козловського ГГТ було децентралізовано в 1856—1861 рр., створивши місцеві філії.

Завданням Товариства було сприяти сільськогосподарській освіті, а також «поліпшенню народного господарства, садівництва, шовківництва, лісництва тощо». Як сказав співзасновник і перший президент Товариства Леон Людвік Сапега, його метою було стимулювати уми працювати над піднесенням сільського господарства, вказати найдоцільніші шляхи для цього, дізнатися про вдосконалення, зроблені в інших місцях, і спробувати їх поширити по всій країні виховувати людей для всіх галузей господарства.Tadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 1. Основними формами діяльності ГГТ були організація лекційних та сільськогосподарських, садівничих, молочних і ветеринарних курсів. Особливо багато зусиль було докладено для розвитку скотарства— шляхом завезення чистопородної худоби та створення племстанцій. Товариство також видавало фахові сільськогосподарські часописи, насамперед «Rozprawy c.k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego» (1846—1862), а потім журнал «Rolnik» (1867—1914, 1916—1939). Також видано три томи «Rozpraw Sekcyi Leśnej C.K. Towarzystwa Gospodarskiego Galicyjskiego» (1853—1855)Karol Estreicher, Bibliografia Polska: XIX. stólecia. (R-U), Tom 4, Kraków 1878, s. 127. та «Miesięcznik Sadowniczo-Ogrodniczy» (1917—1918) органу Секції садівничого за ред. Антонія Врублевського. Товариство було організатором і спонсором першої в Галичині сільськогосподарської школи в Лопушні в пов. Рогатин (1849) та Рільничу школу в ДублянахAndrzej Szwarc, Galicyjskie Towarzystwo Gospodarskie, [w:] Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku, t. 1, red. M. Kamler, Warszawa 1981, s. 183. (1856). Підтримувала розвиток польської промисловості та польського кооперативного руху у Східній Галичині. Кошти на свою діяльність товариство отримувало з членських внесків, а з 1868 р. широко субсидувалося урядом і автономними властями (напередодні Першої світової війни — понад 2/3 витрачених ними сум). +Відділи та члени Галицького господарського товариства в 1870—1913 рр.Кількість відділеньКількість учасниківОсновна бібліотекаразомактивнихпочеснихкореспондентівкількість томів1870231 7751 648181098 0001871231 7571 624211128 0001872241 7891 622211468 0001873241 4971 337211398 0001874241 5201 356221428 0001875231 5361 372221428 0001876231 5481 383221438 0001877231 5371 376211408 0001878231 5371 379201388 0001879231 325‭1 168‬211368 0001880231 2861 160141128 0001881231 2351 111141108 0001882241 2621 127151088 0001883241 3441 222151078 0001884241 3291 21615988 0001885241 3501 24514918 0001886241 3501 24416908 0001887241 3351 23416858 0001888241 3251 22813848 0001889241 3811 28810848 0001890231 3281 22915848 0001891221 3281 22817838 0001882201 5561 46920698 0001893231 5561 45721648 0001894231 6751 59021648 0001895241 6521 57020628 0001896251 6421 56319608 0001897251 6811 60219608 0001898271 8051 72817608 0001899271 8001 724166010 0001900271 8991 823166010 0001901261 9361 860166010 0001902271 9591 883185810 0001903241 9501 875185810 0001904252 3822 306185810 0001905282 6162 537235810 0001906282 8282 746255810 0001907323 3203 237255810 0001908323 5083 425255810 0001909324 1984 152162310 0001910324 3264 290162010 0001911324 6744 630171810 0001912325 3905 347161911 0001913325 6385 600171511 000 На початку 1860-х років Товариство діяло в будинку Інституту Оссолінських під номером 23 потім з 1866 р. у власному будинку на вулиці Кароля Людвіка, 5¼, а з 1871 р. на площі Хоронжини, 427 у Львові. У 1919 р. Товариство змінило свою назву на Східно-Малопольське господарське товариство, і під цією назвою діяло до 1922 р., коли воно було поглинене Малопольським сільськогосподарським товариством.

Органи влади та активісти Товариства

Протекторами Товариства були: Фердинанд Кароль Юзеф Габсбург-Есте (1845—1850)Provinzial-Handbuch der Königreich Galizien und Lodomerien für das Jahr 1850, s. 558. та Аґенор Ґолуховський (1859—1875)Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1859, s. 266; 1860, s. s. 269; 1861, s. 401; 1862, s. 413; 1863, s. 423; 1864, s. 432; 1865, s. 446; 1866, s. 461; Galizisches Provinzial-Hanbuch für das Jahr 1867, s. 804; 1868, s. 806; 1869, s. 530; Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1870, s. 567; 1871, s. 502; 1872, s. 500; 1873, s. 516; 1874, s. 561; 1875, s. 564.. Вищим органом влади були загальні збори учасників. У 1861—1865 роках через заборону австрійської влади загальних зборів членів не було. З 1868 р. після зміни статуту т. зв Загальна рада товариства, до складу якої, крім голів, членів Комітету, входили також делегати новостворених повітових осередків. Товариство очолював Комітет, роботою якого керував президент, якому допомагав віцепрезидент з 1860 р., два віцепрезиденти з 1873 р., а потім три віцепрезиденти з 1890 р. Кількість членів Комітету ГГТ змінювалася: у 1846—1868 рр. становила 6 осіб, у 1869—1875 рр.— 12 осіб, у 1876—1882 рр.— 16 осіб, у 1883—1887 рр.— 18 осіб., а з 1888 р.— від 20 до 23 осіб. У той час також були створені секції в комітеті ГГТ і діяли секції, напр. племінної, господарської, помологічної, лісівничої та бджільницької. Це, а також децентралізація структури, безсумнівно, сприяли бурхливому розвитку товариства в другій половині ХІХ ст.

У 1910 р.тв органах ГГТ стався розкол, в результаті якого новим президентом був обраний Вітольд Чарторийський.

+Президенти Галицького господарського товаристваTadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 84.Provinzial-Handbuch der Königreich Galizien und Lodomerien für das Jahr 1850, s. 558; 1851, s. 623; 1852, s. 608; 1853, s. 615; 1854, s. 631; Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1855, s. 459; 1856, s. 266; 1857, s. 354; 1858, s. 249; 1859, s. 266; 1860, s. s. 269; 1861, s. 401; 1862, s. 413; 1863, s. 423; 1864, s. 432; 1865, s. 446; 1866, s. 461; Galizisches Provinzial-Hanbuch für das Jahr 1867, s. 804; 1868, s. 806; 1869, s. 530; Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1870, s. 567; 1871, s. 502; 1872, s. 500; 1873, s. 516; 1874, s. 561; 1875, s. 564; 1876, s. 574; 1877, s. 549; 1878, s. 537; 1879, s. 533; 1880, s. 541; 1881, s. 557; 1882, s. 559; 1883, s. 559; 1884, s. 543; 1885, s. 543; 1886, s. 543; 1887, s. 544; 1888, s. 545; 1889, s. 636; 1890, s. 636; 1891, s. 636; 1892, s. 637; 1893, s. 637; 1894, s. 637; 1895, s. 637; 1896, s. 638; 1897, s. 638; 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822; 1904, s. 822; 1905, s. 822; 1906, s. 869; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 927; 1910, s. 927; 1911, s. 976; 1912, s. 976; 1913, s. 1004; 1914, s. 1020. Ім'я та прізвище Термін повноважень Леон Людвік СапігаTomasz Kizwalter, Sapieha Leon, [w:] Słownik biograficzny historii Polski, t. 2, red. J. Chodera, Feliks Kiryk, Wrocław-Warszawa-Kraków 2005, s. 1348—1349. 31 січня 1846 — 25 червня 1861 Францішек Ян СмолькаStefan Kieniewicz, Smolka Franciszek Jan (1810—1899), Polski Słownik Biograficzny, tom 39, Warszawa–Kraków 1999—2000, s. 316. 25 червня 1861— 18 травня 1862 вакансіяУ цей час австрійська влада звільнила голову та заступника голови Товариства — на той час обов’язки представника Комітету виконував Казимир Антоній Красицький. 18 травня 1862— 30 січня 1866 Казимир Антоній КрасицькийParlament Österreich Republik, Kurzbiografie Krasicki, Kazimierz Graf – online [dostęp 2019-10-14]. 30 січня 1866— 16 лютого 1868 Казимир ГрохольськийStefan Kieniewicz, Grocholski Kazimierz (1815—1888), Polski Słownik Biograficzny, t. 8, Wrocław-Kraków-Warszawa 1959—1960, s. 585—587 iPSB — wersja elektroniczna. 16 лютого 1868— 24 червня 1870 Северин СмажевськийJózef Buszko, Smarzewski Seweryn Walenty Konstanty (1818—1888), Polski Słownik Biograficzny, t. 39, Warszawa-Kraków 1999—2000, s. 189—191. 24 червня 1870— 20 червня 1873 вакансія 20 червня 1873— 24 червня 1875 Адам Станіслав СапегаW. Wic, Sapieha Adam Stanisław, [w:] Słownik biograficzny historii Polski, t. 2, red. J. Chodera, F. Kiryk, Wrocław-Warszawa-Kraków 2005, s. 1345. 18 червня 1875— 30 червня 1900 Станіслав Стадницький 30 червня 1900 -18 червня 1903 Влодзімеж КозловськийJerzy Zdrada, Kozłowski Włodzimierz Marian (1858—1917), Polski Słownik Biograficzny t. 15, Wrocław-Warszawa-Kraków 1970, s. 39–40 iPSB — wersja elektroniczna . 18.06.1903 -10.06.1906 Станіслав БрикчинськийZdzisław Próchnicki, Brykczyński Stanisław. [W:] Polski Słownik Biograficzny. T. 3. Kraków 1937, s. 28–29. 10 червня 1906— 10 червня 1909 Казімеж Лясковський 10.06.1909— 24.06.1910 Вітольд Чорторийський 24.06.1910— 20.06.1914