Наташа Кандич (серб. Наташа Кандић / Nataša Kandić; , Крагуєваць, НР Сербія, ФНРЮ) — сербська громадська діячка, правозахисниця, засновниця та очільниця (Белград). Праці Кандич використовувалися під час розслідування злочинів у Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії.

Біографія Народилася 16 грудня 1946 року в Крагуєваці (Сербія). За освітою — соціологBibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.. До воєнних конфліктів у Югославії працювала профспілковим аналітиком. Після опублікування книги «Косовський вузол: розв'язати чи розрубати?» («Kosovski čvor: Drešiti ili seći?»), написаної колективом авторів, Кандич звільнили в 1990 році. З початком війни в Хорватії Кандич з однодумцями проводили акції проти політики Белграда. З 8 жовтня 1991 до 8 лютого 1992 року вони щодня запалювали свічки біля палацу президента Сербії на згадку про загиблих у війні. З листопада 1991 до травня 1992 року керувала кампанією з проведення референдуму проти мобілізації громадян Сербії на війну в Хорватії. Брала участь в організації найбільшої акції в Сербії, спрямованої проти бомбардування Сараєва, — «Чорний креп». У листопаді 1992 року заснувала Центр гуманітарного права для документування воєнних злочинів, скоєних за етнічною ознакою.

У квітні 2004 року брала участь у створенні мережі центрів документування та розслідування воєнних злочинів.

У лютому 2009 року четвертий районний суд Белграда оштрафував її на 200 тисяч сербських динарів за наклеп на Томислава Николича. У 2006 році в ефірі каналу «B92» вона повідомила про те, що Николич брав участь у злочинах проти цивільного населення в хорватському селі Антин у 1991 році. Окружний суд Белграда скасував вирок у червні цього ж року.

Авторка фільму «Викрадення» (2003).

Нагороди премія імені Мартіна Енналса (1999);

у 2003 році нагороджена премією «Homo Homini» разом із Центром гуманітарного права. У церемонії нагородження брав участь Вацлав Гавел;

почесна громадянка Сараєва (2005);

Орден хорватської ранкової зірки «за внесок у поширення моральних цінностей» (2006). Нагороду вручив президент Хорватії Степан Месич.

Примітки