Маріїнський сквер () розташований у центральній історичній частині міста Бєльці між вулицями Московською (схід), Пушкіна (південь) і Садов'яну (захід), прилягає на півночі до готелю «Белць», займаючи площу із зовнішнім периметром в .
В радянські й пострадянські часи умовно називався парком Пушкіна, потім парком Андрієш. Без зазначеня цих назв визнаний пам'ятою архітектури і включений під номером 38 у розділ Бєльці до переліку пам'яток Молдови, які охороняє держава. Будівництво будь-яких об'єктів на його території не передбачено містобудівними документами.
Історія закладення та назви
Парк, як громадський сад французької паркової школи разом з оранжереєю й доріжками правильних геометричних форм, закладено 1818 року. Розташування саду підтверджує перший генеральний план міста від 1845 року, затверджений російським імператором Миколою I. Після зупинки в Бєльцях 1856 року імператриці Марії Олександрівни сад стали називати її ім'ям, його зберегла в початковому вигляді онука Марії — королева Румунії Марія в період Румунського королівства.
Радянський час За радянських часів, після переходу Бельців під юрисдикцію СРСР, не згадували про зв'язок парку з королівськими домами Європи: домом Романових, Гессенським домом, Саксен-Кобург-Готською династією і Гогенцоллернами-Зігмарінгенами. Термін громадський сад також припинили використовувати, а парк стали називати «Парком Пушкіна». На початку 1960-х у парку почали встановлювати атракціони, які перекрили геометричну конструкцію симетричних доріжок парку.
На початку радянського періоду сільвікультурою парку займалася міська рада, поступово паркова культура в парку занепала без регулярного підрізання чагарників і дерев. У 2018 року примерія Бельців спробувала повністю зрубати кілька дерев, хоча регулярне підрізання рослин, відповідне споконвічному типу парку — регулярного парку французької паркової школи, не зроблено донині.
Наприкінці 1980-х років з тильного боку парку (вулиця Московська) зведено будівлю Бельцького відділення КДБ у стилі соціалістичного реалізму.
Пострадянський час Епоха незалежної Молдови супроводжувалась продовженням деградації сільвікультури парку, зникненням історичних симетричних пішохідних доріжок, зокрема колової доріжки, яку перекрили численні ресторани.
Понад 6 гектарів усіх бельцьких парків перебувають, в обхід публічного тендеру, у власності приватних власників розважальних закладів, при тому що в бюджет примерії Бельців надходять незначні суми за оренду площ.
У парку побудовано 4 ресторани і кафе. Хоча Державна інспекція 2015 року призупинила будівельні роботи, останню четверту двоповерхову будівлю завершено.
Інша двоповерхова будівля ресторану «Малюк» належить дружині члена муніципальної ради «Нашої партії» Володимира Гула, який є одночасно головою консультативної комісії в цій області і членом міської ради Бельців, яка досліджує пропозиції компаній щодо будівництва в місті. Земельну ділянку площею , на якій розміщено кафе «Малюк», що належить родині Гула, компанія придбала всього за 4647 MDL (240 EUR).
Дозволи на будівництво в парках видали різні примари, а саме Василь Панчук і Ренато Усатий.
Див. також Центральний парк (Бєльці)
Примітки
Посилання «ЗАКОН Nr. 591 от 23.09.1999 о зеленых насаждениях городских и сельских населённых пунктов»: Республика Молдова // lex.justice.md (Статья 20. Строительство и размещение объектов в зеленых насаждениях) «ЗАКОН Nr. 835 от 17.05.1996 об основах градостроительства и обустройстве территории»: Республика Молдова // lex.justice.md (Часть 4 Охранные зоны, статьи 58-61) «ЗАКОН Nr. 1530 от 22.06.1993 об охране памятников»: Республика Молдова // lex.justice.md (Статья 9)