Ця стаття описує хронологію відносин між Україною та Європейським Союзом (ЄС) після здобуття Україною незалежності у 1991 році.

1990-ті

1991 2 грудня — ЄС опублікував декларацію, у якій було відзначено демократичний характер Всеукраїнського референдуму щодо незалежності та пролунав заклик до України підтримувати з ЄС відкритий і конструктивний діалог, спрямований на забезпечення виконання всіх колишніх зобов’язань СРСР.

1992 30 січня — Україна стала членом Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ/ОБСЄ). Це була перша європейська структура, членом якої стала Україна. 11 лютого — Протокол згоди між ЄС і новими незалежними державами про реалізацію програм технічної допомоги. 26 лютого — Україна підписала Гельсінський заключний акт НБСЄ 1975 року. 2 березня — Рада ЄС запропонувала укласти угоди про партнерство і співробітництво з усіма республіками пострадянського простору, за винятком країн Балтії. 6 квітня — Директива Єврокомісії до Ради Міністрів ЄС про започаткування переговорів щодо укладення угод про співробітництво з Бєларуссю, Казахстаном, Росією, Україною. 14 липня — Україна заявила про бажання приєднатися до найстарішої загальноєвропейської політичної установи — Ради Європи. 14 вересня — У Брюсселі відбулася перша зустріч Україна—ЄС на найвищому рівні між Президентом України Леонідом Кравчуком та Головою Комісії Європейських Співтовариств Жаком Делором, який, зокрема, наголосив, що ЄС буде співпрацювати з Україною, якщо вона підтвердить свій без’ядерний статус. Кравчук і Делор також видали спільну заяву від імені України та Єврокомісії, у якій вказали, що вважають чинними Угоду про торгівлю і торговельно-економічне співробітництво та Угоду про торгівлю текстильними товарами між ЄС та колишнім СРСР у відносинах між ЄС та Україною з необхідністю подальшого юридичного оформлення цього стану відносин. Також вони висловили наміри укласти угоду нового покоління про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. 16 вересня — Україна отримала статус «спеціально запрошеного гостя» в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

1993 початок року — Україну включено в систему загальних преференцій ЄС, завдяки чому більшість українських товарів отримала безмитний доступ на ринок ЄС або для них встановлювалося мінімальне мито. 23−24 березня, 8−9 червня та 25−26 грудня — Переговори щодо Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС на найвищому рівні. 5 травня — Підписана угода між Європейськими спільнотами та Україною про торгівлю текстильними виробами. 2 липня — Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Основні напрями зовнішньої політики України», у якій зокрема декларувався намір України стати членом Європейських Співтовариств (ЄС), а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структур за умови, що це не шкодитиме національним інтересам України. Також декларувався намір укласти з ЄС Угоду про партнерство і співробітництво на шляху до отримання асоційованого, а згодом — повного членства в ЄС. жовтень — Відкриття Представництва Комісії ЄС у Києві.

1994 9–11 березня — Візит Трійки ЄС (країни колишнього, нинішнього і наступного головуючого) до Києва. Зустрічі з Президентом України і Головою ВР України. Перше засідання Україна—Трійка ЄС на рівні Міністрів закордонних справ. Надалі такі засідання відбувались регулярно двічі на рік. 14 червня — Україна першою серед пострадянських країн підписала Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, яка заклала правові основи для інтеграції України до європейських структур. Спеціальна резолюція Ради Міністрів ЄС щодо України. 31 жовтня — Спеціальна резолюція Ради Міністрів ЄС щодо України. 10 листопада — Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. 28 листопада — Рішення Ради Міністрів ЄС про спільну позицію щодо України.

1995 24 березня — Перше засідання Спільного комітету Україна—ЄС. Розглянуто питання міжгалузевої співпраці України з Європейським Союзом. 1 червня — Зустріч Президента України Леоніда Кучми з Президентом Європейської Комісії Жаком Сантером. У Брюсселі підписано Тимчасову угоди про торгівлю та питання, пов'язані з торгівлею, що мала застосовуватися до набрання чинності Угодою про партнерство та співробітництво. початок липня — Президент України Леонід Кучма виступив у Німецькому товаристві зовнішньої політики з доповіддю «Україна на шляху до Європи», у якій проголосив одним зі стратегічних пріоритетів України активну участь як у виробленні майбутньої загальноєвропейської архітектури, так і активне співробітництво з діючими європейськими структурами — ОБСЄ, НАТО, ЄС, ЗЄС. липень — У Брюсселі відкрито Представництво України при Європейських Співтовариствах. 9 листопада — Україна набула офіційного статусу повноправного члена Ради Європи. 30 листопада — Президент України Леонід Кучма затвердив Тимчасову торговельну угоду між Україною та ЄС, підписану 1 червня 1995 року.

1996 23 квітня — Президент Кучма здійснив офіційний візит до Страсбурга, де виступив на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. У промові він зокрема вперше проголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу. 6–7 травня — Засідання Спільного комітету Україна—ЄС. Обговорено стан ратифікації Угоди про партнерство та співробітництво, питання надання Україні статусу країни з перехідною економікою. червень — Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. 12–13 вересня — Візит члена Європейської Комісії X. Ван ден Брука до Києва. Підписання індикативної програми Тасіс для України на 1996−1999 роки та Фінансового протоколу про спільний план дій ЄС/Великої Сімки стосовно реструктуризації української енергетичної галузі. 6 грудня — Рада Європейського Союзу прийняла План дій щодо України і висловила готовність розвивати і посилювати політичні і економічні відносини з Україною.

1997 5 лютого — В ході засідання Україна—Трійка ЄС на рівні Міністрів закордонних справ обговорено шляхи імплементації Плану дій щодо України, можливість відкриття у Києві центру документації ЄС. 17–18 квітня — Засідання Спільного комітету Україна—ЄС, на якому обговорено проблеми торгово-економічного співробітництва. 15 липня — Підписано Угоду між Європейською спільнотою з вугілля та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами. 5 вересня — Перший саміт Україна—ЄС у Києві, що підтвердив європейський вибір України. Обговорено наявні проблеми в договірно-правовій сфері, розглянуто шляхи економічного співробітництва. 1 грудня — Україна в односторонньому порядку ввела безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів країн-членів ЄС.

1998

24 лютого — Президент Кучма утворив Українську частину Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС та Українську частину Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. 1 березня — Набула чинності Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. 8–9 червня — Перше засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. Схвалено Правила процедури Ради співробітництва, прийнято Спільну робочу програму з імплементації УПС на 1998−1999 роки. Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства ЄС. 11 червня — Президент Кучма затвердив Стратегію інтеграції України до ЄС, у якій зокрема було зазначено, що національними інтересами України є набуття повноправного членства в ЄС, і визначалися основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мали бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Середньостроковою метою стратегії визначалося набуття статусу асоційованого члена ЄС. 12 червня — Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». 13 липня — Кабінет Міністрів України затвердив положення про Українську частину Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС та включив до її складу 4 осібЄвгена Бершеду, Володимира Огризка, Станіслава Сивоконя та Вячеслава Медведєва. серпень-вересень — Місія спеціального представника уряду України по столицях країн-членів ЄС. 16 жовтня — У Відні пройшов другий Саміт Україна—ЄС, на якому обговорено подальші можливості співробітництва у галузях зовнішньої та безпекової політик та охарактеризовано стан відносин між Україною та ЄС як «стратегічне та унікальне партнерство». 5 листопада — Відбулося перше засідання Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС та утворено 6 підкомітетів. 11–12 грудня — У Відні пройшов Саміт ЄС, на якому ухвалено рішення про розробку Спільної стратегії ЄС щодо України. грудень — Почав роботу Парламентський комітет співробітництва Україна—ЄС.

1999 26–27 квітня — Друге засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, на якому розглянуто економічні аспекти двосторонніх відносин і відзначено успішність реалізації Спільної робочої програми з імплементації Угоди про партнерство та співробітництво. 3–4 червня — У Кельні пройшов саміт ЄС, на якому ЄС визнав досягнення якісно нового рівня у стосунках з Україною. 23 липня — У Києві відбувся третій Саміт Україна—ЄС, на якому ЄС визнав успіхи курсу України на інтеграцію до ЄС та підтвердив намір сприяти вступу України до Світової організації торгівлі. Почалася робота щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. 26 липня — Кабінет Міністрів України утворив при Міністерстві юстиції Центр перекладів актів європейського права на виконання Указу Президента від 9 лютого «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади». 16 серпня — Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС. 23 вересня — В ході засідання Україна—Трійка ЄС на рівні Міністрів закордонних справ ЄС відзначив важливість проєвропейського вибору України, наголосив на повазі до європейського курсу України і ознайомив з основними положеннями Спільної стратегії ЄС щодо України. 6 грудня — Зустріч Президента України Леоніда Кучми з Президентом Єврокомісії Романо Проді. 11 грудня — ЄС ухвалив Спільну стратегії ЄС щодо України на саміті у Гельсінкі.

2000-ні

2000 25 січня — В ході засідання Україна—Трійка ЄС на рівні Міністрів закордонних справ Головуюча в ЄС Португалія передала українській стороні Робочий план реалізації Спільної стратегії ЄС щодо України. 23 травня — Заплановано Третє засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. 15 вересня — У Парижі пройшов 4-й саміт Україна—ЄС.

2001 21 серпня — Президент Кучма утворив Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції шляхом перейменування Міністерства економіки. 30 серпня — Міністра економіки Олександра Шлапака було призначено першим Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України. 11 вересня — У Ялті відбувся 5-й саміт Україна—ЄС, на якому керівники ЄС та Президент України Леонід Кучма підтвердили свої зобов’язання щодо посилення стратегічного партнерства між Україною та ЄС.

2002 4 липня — У Копенгагені відбувся 6-й саміт Україна—ЄС. 11 листопада — Перше засідання Україна—Трійка ЄС з метою обговорення питань співробітництва в галузі юстиції та внутрішніх справ. 27 листопада — У Брюсселі пройшло 5-те засідання Комітету з питань співробітництва Україна—ЄС з метою обговорення питань співробітництва в рамках УПС, впливу розширення ЄС на Україну, ініціативи ЄС «Нові сусіди» та політики України «Європейський вибір».

2003 7 лютого — У Києві відбулося засідання Трійка ЄС—Україна на міністерському рівні. Делегацію ЄС очолював Генеральний секретар Ради Європейського союзу і Верховний Представник ЄС з питань спільної зовнішньої та політики безпеки Хав'єр Солана, а українську сторону представляв Міністр закордонних справ Анатолій Зленко. Впродовж свого візиту до Києва Хав'єр Солана також зустрівся з Президентом України Леонідом Кучмою.