24-годинний формат часу — система відліку часу, за якою доба триває з опівночі до опівночі та поділяється на 24 години. Це позначається годинами й хвилинами, що пройшли з опівночі, з 0:00 до 23:59. Ця система, на відміну від 12-годинної, є найпоширенішою у світі та використовується міжнародним стандартом ISO 8601.
У ряді країн, особливо англомовних, використовується 12-годинний час або суміш 24-годинного і 12-годинного часу. У країнах, де домінує 12-годинний час, деякі професії вважають за краще використовувати 24-годинний час. Наприклад, у медичній практиці 24-годинний час зазвичай використовується в документації, оскільки він запобігає будь-яким двозначностям щодо того, коли відбулися події в історії хвороби пацієнта. 24-годинний формат часу12-годинний формат часу00:0012:0001:001:0002:002:0003:003:0004:004:0005:005:0006:006:0007:007:0008:008:0009:009:0010:0010:0011:0011:0012:0012:0013:001:0014:002:0015:003:0016:004:0017:005:0018:006:0019:007:0020:008:0021:009:0022:0010:0023:0011:00
Історія Першим механічним громадським годинником, запровадженим в Італії, був механічний 24-годинний годинник, який відраховував 24 години доби від пів години після заходу сонця до вечора наступного дня. 24-та година була останньою годиною денного часу.
З XIV по XVII століття в Європі конкурували дві системи вимірювання часу:Tomáš Voříšek: Hodiny německé a české na půl orloje a podle celého orloje, Otta z Losu, Процитовано 2021Stan. Marušák, Petr Král: Čtyřiadvacetník, Orloj.eu
Італійський (богемський, старочеський) годинник (повний циферблат): 24-годинна система, за якою доба починалася після заходу сонця; на статичному циферблаті 24-та година розташовувалася з правого боку. В Італії він переважно був модифікований до системи 4×6 годин, але деякі 24-годинні циферблати проіснували до XIX століття. Особливого поширення ця система набула в альпійських країнах, Чехії та Польщі. У Чехії ця система була остаточно заборонена лише 1621 року після поразки на Білій горі. Празький астрономічний годинник йшов за старочеським годинником аж до його знищення у 1945 році. Варіант з відліком від світанку також рідко задокументований і використовується, наприклад, на кабінетному годиннику XVI століття у Віденському художньо-історичному музеї. Німецький (галльський) годинник (напівциферблат): Система 2×12 годин, що починається опівночі та перезапускається опівдні. Характерний 12-годинний циферблат з цифрою 12 у верхній частині.
Сучасна 24-годинна система є адаптацією німецької опівнічної системи відліку часу кінця XIX століття, і тоді вона переважала у світі, за винятком деяких англомовних країн.
Див. також
12-годинний формат часу Годинник Індуські одиниці часу Час
Примітки
Посилання
Counting Time: a brief history of the 24-hour clock (Електронна книга)