Мілова́— село в Україні, у Балаклійській ТГ, Харківської області. Населення становить 1269 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Міловська сільська рада.

Географія Село Мілова знаходиться в місці впадання річки Мілова в річку Сіверський Донець. Поруч знаходиться балка Міловатка, великий крейдяний кар'єр (перепад висот 163— 66 м), відвали.

Археологія «Сіверське городище» багатошарове, бондарихинської культури, скіфської доби та салтівської культури. XII—X ст.до н. е., IV—III ст.до н. е., VIII-Х ст. н. е., площа 18700 кв.м, в урочищі Сіверське; дослідники: Ляпушкін І.І, 1947 р. Шрамко Б.А,, 1952 р. Буйнов Ю. В., 1988 р. Ревенко В. І.; 6 могил висотою 0,3-1.7 м, розташовані на захід, схід та південний схід від села.Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM .

Історія

Поруч з селом Мілова знаходиться городище IV—III ст. до н. е. 1686 — "Від Андрієвих Лоз, Андріївки по берегу р. Дінець були влаштовані укріплення. На Брижечевому і Міловому броду, що тепер слобода Мілова на р. Міловій і Дінцю, і під самою Андріївкою, андріївці тримали варту. В той час, весь лівий берег Дінця (належав Російській Імперії) був покритий лісами, які тяглися від Андріївки до Балаклеї. Генерал Григорій Косагов, від 8 жовтня 1681 року, забороняє під страхом смертної кари не тільки рубати, але навіть прокладати дороги і стежки в цих лісах, щоб не відкривати свободнаго ходу татарам і Байракам кримської сторони ". За наявними даними у другій половині XVIII в. Мілова була заселена вихідцями з Петербурзької губернії. Одним з перших поселенців був Сафрон Уваров (біля 1750 -?). Всі його нащадки протягом двохсот тридцяти років жили на одній вулиці, яка нині носила ім'я Героя Радянського Союза-Василя Уварова. 1750- в селі збудована дерев'яна церква св. Миколая. 1829 — Шебелинське повстання, виступ селян в окремих селах і слободах (в тому числі і в селі Мілова) Слобідсько-Української губернії проти перетворення їх царським урядом в військових поселенців. За даними на 1864 рік у казеній слободі Шебелинської волості Зміївського повіту мешкало 1516 осіб (776 чоловічої статі та 740 — жіночої), налічувалось 301 дворове господарство, існувала православна церква. 1877 — в селі відновлена ​​дерев'яна церква св. Миколая. Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2 458 осіб. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Міловій, Первомайському та Дружківці — 230 людей. 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Балаклійської міської територіальної громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району.

Відомі мешканці

Уродженці Уваров Василь Тимофійович — радянський військовик часів Другої світової війни, командир вогневого взводу 1180-го винищувального протитанкового артилерійського полку 13-ї окремої винищувальної протитанкової артилерійської бригади (2-а танкова армія), молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Джерела Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 Погода в селі Мілова

Примітки