Службова гвинтівка (або стандартна гвинтівка) — це гвинтівка військового призначення для регулярної піхоти. У сучасних збройних силах це, як правило, універсальні та міцні бойові, штурмові гвинтівки або карабіни, які підходять для використання майже в усіх середовищах. Більшість військових мають також службову або особисту зброю разом зі службовими гвинтівками.
Історія
Нарізна вогнепальна зброя існувала і до 19-го століття, але не була сильно поширеною до громадянської війни в США. Таким чином нарізна зброя на початку 19-го століття призначалися лише для марксманів, у той час як звичайна піхота використовувала менш точні гладкоствольні мушкети вищою швидкострільністю з діаметром стволу до 19 мм (0,75 дюйми). Першою казнозарядною службовою гвинтівкою стала голчаста гвинтівка Дрейзе (1841), однак більшість країн озброїлась дульнозарядними нарізними мушкетами впродовж 1850-х —1860-х.
Казнозарядні гвинтівки поширились у 1860-х, вони були представлені у Франції гвинтівкою Шасспо (1866) та у Швейцарії — Gewehr Modell 1867 системи Пібоді. В США Springfield M1873 стала першою казнозарядною гвинтівкою, яку Військове міністерство США замовило і поширило у військах.
Розробка дієвого бездимного пороху в 1884 році призвела до закінчення ери зброї під димний порох і призвела до стрибка в розвитку стрілецької зброї. Вперше новий набій було використано у гвинтівці Lebel M1886. До початку Першої світової війни всі провідні армії світу мали на озброєнні магазинні гвинтівки з ковзним затвором, такі як британська Lee–Enfield, німецька Gewehr 98 та російська гвинтівка Мосіна.
Під час Другої світової війни США прийняли на озброєння самозарядну M1 Garand, яку було створено в 1936 році. США стали єдиною країною, яка прийняла на озброєння самозарядну гвинтівку як службову. У той час як інші країни розробляли самозарядні гвинтівки і використовували їх в обмеженій кількості. Для порівняння, Німеччина випустила 402 000 гвинтівки Gewehr 43, в той час як гвинтівок Karabiner 98k випустили 14 млн (вкорочений варіант Gewehr 98). Під час війни Німеччина також випускала штурмові гвинтівки StG 44 з магазином на 30 набоїв, які були здатні вести автоматичний вогонь. Після війни, StG 44 сильно зацікавила Радянський Союз, який власний аналог — автомат Калашникова. В 1960-х роках в США розробили M16, яка закріпила використання штурмових гвинтівок у ролі службової зброї.
Примітки
Джерела