Богдан Суходольський (, 27 грудня 1903, Сосновець — 2 жовтня 1992, Констанцин-Єзьорна) — польський філософ, історик науки та культури, педагог, від 1938 року професор Львівського університету Яна-Казимира, від 1946 року професор Варшавського університету, протягом 1958–1974 років директор Інституту історії науки імені Людвіка та Александра Біркенмаєрів Польської академії наук; посол сейму Польської Народної Республіки IX каденції, член загальнопольського комітету «Фронт єдності народу»„Trybuna Robotnicza”, nr 133 (7571), 5 czerwca 1968, s. 2. та Національної ради «Патріотичного руху національного відродження»„Trybuna Robotnicza”, nr 109 (12 961), 10 maja 1983, s. 6..
Біографія Від 24 липня 1938 року був професором педагогіки на Гуманітарному факультеті Львівського університету Яна-КазимираLeopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття: Частина I, У 1946-1970 рр. професором Варшавського університету, у 1958-1968 рр. – директором Інституту педагогічних наук цього ж університету.
У 1946 Богдан Суходольський став членом Польської академії знань, а у 1952 - Польської академії наук. У 1965–1970 роках працював заступником наукового секретаря Польської академії наук. У 1958-1974 роках був головою Комітету педагогічних наук Польської академії наук. У червні 1968 року він став членом Почесного комітету святкування 500-річчя від дня народження Миколая Коперника.
Від 20 грудня 1982 року голова Національної ради з питань культури, з 12 червня 1986 року заступив на другий термін. З 1985 по 1989 рік був депутатом Сейму. У 1988–1990 роках був членом Ради охорони місць боротьби і мучеництва, radaopwim.gov.pl [dostęp 2015-04-20]..
Почесний доктор Берлінського університету імені Гумбольдтів, Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Падуанського університету, Академії педагогічних наук у Берліні, Опольського університету, Сілезького університету у КатовицяхDoktorzy honoris causa Uniwersytetu Śląskiego|opublikowany=us.edu.pl та Варшавського університету.
22 липня 1964 року з нагоди 20-річчя Народної Польщі отримав державну нагороду II ступеня„Dziennik Polski”, rok XX, nr 171 (6363), s. 1..
Автор наукових праць у галузі педагогіки, історії польської науки та філософії.
Богдан Суходольський похований на na Повонзківському цвинтарі (сектор T-1-6)https://cmentarze.um.warszawa.pl/pomnik.aspx?pom_id=16183.
Публікації Wychowanie moralno-społeczne (1936) Uspołecznienie kultury (1937) Skąd i dokąd idziemy? Przewodnik po zagadnieniach kultury współczesnej (1943/1999), перше видання під псевдонімом R. Jadźwing. Dusza niemiecka w świetle filozofii (1947) Wychowanie dla przyszłości (1947/1968) O pedagogikę na miarę naszych czasów (1958) Narodziny nowożytnej filozofii człowieka (1963) Rozwój nowożytnej filozofii człowieka (1967) Trzy pedagogiki (1970) Komisja Edukacji Narodowej (1972) Problemy wychowania w cywilizacji współczesnej (1974) Komeński (1979) Kim jest człowiek?(1985) 1985 Wychowanie mimo wszystko (1990)
Ордени та нагороди Орден Будівельників Народної Польщі Орден Прапору Праці I ступеня (двічі) Командор Ордену Відродження ПольщіKto jest kim w Polsce 1989, Видавництво Interpress, Warszawa 1989, стор. 1270-1271 Кавалер Ордену Відродження Польщі (16 липня 1954) „за видатний внесок у науку”. Медаль 10-річчя Народної Польщі (14 січня 1955) - на прохання президента Польської Академії Наук, с. 1789. Медаль Комісії Народної Освіти Срібний Академічний лавр (5 листопада 1935) „за поширення зацікавлення польською літературою”. Знак почесного звання «Заслужений Учитель Польської Народної Республіки»
Примітки
Посилання .