«Смерть фашизму, свобода народу!» ( / Смрт фашизму, слобода народу! , , , , Smrt fašізму, sloboda narodu!, , , , ) — бойовий клич і девіз югославських партизанів, які вели боротьбу проти німецько-фашистських окупантів під час Другої світової війни. Також часто цитувався у післявоєнній ЮгославіїБиография Иосипа Броза Тито. Іноді скорочувався до абревіатури СФСН.
Історія У серпні 1941 в хорватській газеті Vjesnik, яка видавалася серед партизанів, з'явилася стаття з подібним заголовком. Однак справжня слава до цього вислову прийшла лише 22 травня 1942, коли німці проводили страту Степана Філіповича. Незадовго до страти фотограф встиг зробити кадр, на якому Степан Пилипович, піднявши кулаки вгору, вигукував прокляття на адресу нацистів, усташів та четників і вимовляв слова «Смерть фашизму, свобода народу! Sinclair, Upton; Sagarin, Edward; Teichnerhe, Albert; Cry for Justice: An Anthology of the Literature of Social Protest p. 438; L. Stuart, 1963. Саме його слова і стали символом югославського антифашистського опору. Пізніше подібні фрази використовувалися албанськими та болгарськими партизанами, що боролися проти німців.
Опис У ході війни саме з цього вітання розпочинали своє спілкування більшість членів антифашистського руху в Югославії як в офіційній, так і неофіційній обстановці. Як правило, перша людина піднімала вгору стислий кулак і вимовляла «Смерть фашизму! », Другий повторював його жест і відповідав «Свобода народу!».
Примітки