Непрямі вибори до парламенту Молдови (так званого Сфатул Церій) відбулися в Молдові в листопаді 1917 року. Членів обирали різні з'їзди, ради, партії та професійні та етнічні організації, що існували в Бессарабії після російської революції.
Історичне тло 5-9 листопада 1917 року Солдатська рада проголосила автономію Бессарабії та скликала для виборів представницький орган (сейм), який отримав назву Сфатул Церій. Рада встановила кількість представників, виділених до кожної організації, і встановила фіксований етнічний склад, який значно відрізнявся від того, що був зафіксований попередніми російськими імперськими переписами. Зі 150 членів сейму Сфатул Церій 105 були молдавани, 15 українці, 13 євреїв, 6 росіян, 3 болгари, 2 німці, 2 гагаузи, 1 поляк, 1 вірменин, 1 грек, 1 невідомий.Gh. Cojocaru, Itinerarul Basarabiei spre realizarea unității românești (1917-1918), in "Marea Unire din 1918 în context european". Coordonator: Ioan Scurtu. Ed. Enciclopedică, Ed. Academiei Române, București, 2003, pp. 110-111.
Наслідки
Перша сесія Sfatul Țării відбулася 4 грудня 1917 року і обрав своїм президентом Йона Інкулеца.
21 грудня 1917 року Сфатул Церій обрав Кабінет Пантелеймона Ерхана (названий Радою генеральних директорів) з дев’яти членів і Пантелеймона Ерхана як Президента Ради генеральних директорів і Генерального директора з питань сільського господарства.
Після довгих переговорів 15 грудня 1917 року Сфатул Шерій проголосив Молдавську Демократичну Федеративну Республіку, президентом якої став Йон Інкулец.Nistor, p.282
Див. також 1918 Трансильванські законодавчі вибори
Список літератури