О́сип Іва́нович Коржені́вський (автентичне польське ім'я — Ю́зеф Корженє́вський, ; в офіційних тогочасних реєстрах Російської імперії також — Іо́сиф Іва́новичРоссийский медицинский список на 1840 год. — СПб., 1840. — С. 174.) (19 березня 1806, Слуцький повіт, Мінська губернія — 21 травня 1870, Вільно) — польський медик, вчений у галузі хірургії, офтальмології та анатомії. Доктор медицини (1829), ординарний професор та директор Віленської медико-хірургічної академії. Походив із шляхетського роду гербу Наленч.
Життєпис Народився на території сучасного Слуцького району Мінської області. Навчався у Несвіжській гімназії та на медичному факультеті університету у Вільнюсі, де захистив докторську дисертацію «Conspectus nosologicus exanthematum» (Вільно, 1829).
У 1832 році отримав місце помічника професора при хірургічній клініці Віленської медико-хірургічної академії. В 1834 році — там ад'юнкт-професор. У 1838 році — екстраординарний професор і тоді ж був посланий для наукових занять за кордон. Повернувшись у 1840 році, був призначений професором та директором Віленської хірургічної клініки. Після 1842 року займався хірургічною практикою. Вважався найкращим хірургом Литви свого часу.
Автор кількох наукових праць з медицини та хірургії: «Desmurgia s. chirurgiae pars de variis adminiculis deligatoriis» (Вільно, 1837); «De ossibus fractis tratatus in discentium usum» (Вільно, 1837) та інших.
Похований на цвинтарі Расу у Вільні.
Примітки
Джерела Асветнікі зямлі беларускай — Мінськ, 2001. Крылов-Толстикович А. Н.Врачи XVII — начала XX вв.