Жуде́ць Соро́ки — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Сороках.

Межував із жудцем Хотин на північному заході, Белць — на заході та південному заході, Оргіїв — на південному сході та з СРСР — на сході й північному сході.

Історія Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії, де 1925 року офіційно утворено жудець Сороки.

Першим префектом жудця Сороки був Васіле Секара у 1918 році.Leonid Cemortan, Drama intelectualilor basarabeni de stinga Iurie Colesnic, "Basarabia necunoscută", Ed. Universitas, Chișinău, 1993; Volumul 1Paul Vataman, Figuri sorocene, Chișinău, 1993, p.161

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з 8 іншими жудцями в новостворений цинут Прут.

У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була змушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з повітом Сороки) на користь Радянського Союзу, що дозволило створити Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. В липні 1941 року в результаті спільних німецько-румунських військових дій територія потрапила під румунське управління, увійшовши в статусі жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було встановлено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено. 1944 року Червона Армія вигнала німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця повернулася під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)

1991 року територія повіту разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.

Устрій 1930 року жудець поділявся на чотири райони ():Portretul României Interbelice - Județul Soroca Бадичани (з центром у Бадичанах) Клімауць (центр — Клімауць) Котюженій-Марі (Котюженій-Марі) Флорешти (Флорешти)

Пізніше жудець зазнав адміністративної реорганізації, ставши поділеним на вісім районів: Бадичани (Бадичани) Котюженій-Марі (Котюженій-Марі) Флорешти (Флорешти) Надушиця (Надушиця) Атаки (Атаки) Сороки (Сороки) Тирнова (Тирнова) Вертюжень (Вертюжень)

1941 року жудець мав такий адміністративний поділ: місто Сороки район Клімауць район Флорешти район Надушиця район Сороки

Населення За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 315 774 людини, з яких 73,4 % румунів, 9,2 % євреїв, 8,6 % українців, 8,3 % росіян, а також деякі дрібніші меншини.Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 48-49 У релігійному відношенні населення складали 88,6 % православних та деякі дрібніші громади. Місто Сороки налічувало 14 661 людину.

За переписом 1941 року, населення повіту становило 310 220 душ, із яких 84,57% становили етнічні румуни, 12,40% українці, 2,10% росіяни, 0,41% євреї, 0,19% поляки та інші дрібніші меншини.

Див. також Жудці Румунії

Примітки

Посилання

Портрет міжвоєнної Румунії – жудець Сороки Săcară, Vasile Leonid Cemortan, Drama intelectualilor basarabeni de stinga

Література Nicolae Bulat - „Județul Soroca: file de istorie” (Ed. ARC, 2000) ISBN 9975-61-139-7