Євген Васильович Уре́ке ( 20 березня 1917, Могильов — 27 січня 2005, Кишинів) — молдавський радянський актор, театральний режисер і співак (бас).

Біографія Народився 20 березня 1917 року в місті Могильові (нині Білорусь). 1939 року закінчив приватну консерваторію у Кишиневі, де навчався драматичному мистецтву у Марії Космачевської, співу — Олександра Антоновського. З 1940 року, з перервою, — актор Молдавського музично-драматичного театру у Кишиневі (у 1957—1959 роках був солістом Молдавського театру опери та балету).

Помер у Кишиневі 27 січня 2005 рокуУреке Евгений / Енциклопедія Moldovenii . Похований у Кишиневі на Центральному цвинтарі.

Творчість Грав у драмах, музичних драмах, операх і оперетах ролі як класичного так і сучасного репертуару, зокрема:

у драматичному театрі Городничий («Ревізор» Миколи Гоголя); Арбенін («Маскарад» Михайла Лермонтова); Єгор Буличов («Єгор Буличов та інші» Максима Горького); Котовський («Котовський» Юрія Дольд-Михайлика); Таран («Фараони» Олексія Коломійця); Тартюф («Тартюф» Мольєра); Овідій, Горацій («Овідій», «Джерело Бландузії» Васіле Александрі); Забєлін, Шадрін («Кремлівські куранти», «Людина з рушницею» Миколи Погодіна); Васін («Руські люди» Костянтина Симонова); Янку («Гайдуки» Івана Ром-Лебедєва); Кнуров («Безприданниця» Олександра Островського); Золотарьов («Марійчине щастя» Леоніда Корняну); Голова («Майська ніч» за Миколою Гоголем); Браун («Тригрошова опера» Бертольда Брехта); Селянин («Грозован» Давида Гершфельда); Лір («Король Лір» Вільяма Шекспіра). в оперному театрі Виборний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського); Демон («Демон» Антона Рубінштейна); Гремін («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського); Карась («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака Артемовського); дід Атанас («Трембіта» Юрія Мілютіна); Малюта Скуратов («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова); Назар («Весілля в Малинівці» Леоніда Юхвіда). </div> Поставив вистави: «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака Артемовського; «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського; «Загублений лист» Йона Караджале. Знімався у кіно:

велетень Стримба-Ламне (Андрієш, 1954); отаман Кондря (Молдавські наспіви, 1955); Степан Васильович, голова колгоспу (Ляна, 1955); поміщик (Тривожний світанок, 1984). </div> Виступав також у концертах і по радіо, виконував арії, молдавські народні пісні, романси.

Відзнаки і вшанування

Сталінська премія (1950); нагороджений радянськими орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани»; молдовським орденом Республіки (1993)Евгений Уреке на kino-teatr.ru. ; почесні звання Народний артист Молдавської РСР з 1953 року; Народний артист СРСР з 1967 року. У 2007 і 2012 роках в Молдові були випущені поштові марки, присвячені артисту.

Примітки

Література Д. И. Прилепов. Уреке, Евгений Васильевич // Театральная энциклопедия. Том V / Глав. ред. П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1964. Стовп. 389. ;

Уреке Евгений Васильевич //