— перша частина франшизи манґи «Химерні пригоди ДжоДжо» авторства Аракі Хірохіко. Серії публікувалися у журналі Weekly Shonen Jump 1986 року. Усього вийшло 44 розділи. За мотивами манґи у 2006 та 2007 роках вийшла однойменна гра для Playstation 2 та повнометражний мультфільм. Також у 2012 році за мотивами манґи вийшов аніме-серіал, який транслювався в Японії з 6 жовтня 2012 року по 6 квітня 2013 року.
Спочатку манга була знана як
Сюжет Дія відбувається у Великій Британії в другій половині XIX століття. Брандо Даріо знаходить розбитий віз багатої людини і видає себе за рятівника. На знак подяки Джостар Джордж пізніше приймає в сім'ю сина злодія — Брандо Діо, який з першої зустрічі не злюбив Джонатана, сина Джорджа, і вирішує всіма способами зіпсувати йому життя, для чого вдається до найпідліших методів. Однак Джонатан не падає духом. Проходить 7 років; батько смертельно хворіє, але з'ясовується, що насправді Діо, який бажає отримати спадщину, підсипав вітчиму отруту. Джонатан розкриває злочин та нападає на Діо. Той вирішує випробувати на собі таємничу маску, яка перетворює його на вампіра. Маєток спалено вщент, Джонатан вирушає в подорож і зустрічається з Цеппелі Віллом, який навчає головного героя техніки , за допомогою якої можна перемогти нежить, а також Спідвагоном Робертом, колишнім розбійником. Так Джонатан, знаходячи нових союзників, розпочинає боротьбу проти Діо та його нових слуг-мерців. Діо спочатку звертає Джека Потрошителя, а потім давно померлих лицарів Таркуса та Бруфорда.
Після перемоги над Діо ДжоДжо та Пендлтон Еріна вирушають у весільну подорож до Америки. Однак Ван Чан зберіг голову Діо і проникнув разом з нею на корабель, де були ДжоДжо та Еріна. Діо зумів поранити ДжоДжо в горло, тому він не міг дихати. Зібравши рештки сил, ДжоДжо зупиняє двигун корабля. Корабель вибухає, ДжоДжо і Діо йдуть на дно, а Еріна рятується з корабля разом із дитиною, чию матір вбили на кораблі.
Персонажі — головний герой першої частини манґи. Родом із благородної родини Джостарів. Спочатку жив в одному особняку з Брандо Діо, але після того, як той став вампіром, Джонатан став боротися проти нього, використовуючи техніку Хамон. Зрештою він помирає, а його тіло опановує Діо. За версією інформаційного сайту IGN, у березні 2011 року Джонатан став персонажем тижня . На думку критика сайту Kotaku.com, Джонатан вийшов дуже нудним персонажем — чистим і культурним джентльменом, який завжди робив правильні речі з правильних причин.
Сейю: Окіцу Кадзуюкі
— головний антагоніст. У молодості потрапив до маєтку Джостарів і став прийомним сином. Пізніше спробував отруїти батька Джонатана, але його план провалився. За допомогою маски він перетворився на вампіра і став битися проти Джонатана. В одному з епізодів він втрачає тіло і забирає його у мертвого Джонатана. Під час боротьби видає характерний крик: «МУДА МУДА МУДА МУДА МУДА МУДА МУДАААА!!!», що перекладається як «жалюгідний» або «марний».
Сейю: Коясу Такехіто
— вірний союзник Джонатана. З'являється вперше в Лондоні як очільник розбійної зграї з Огр-стріт, але, побачивши силу Джонатана, швидко змінює свою думку про нього і вирішує стати вірним супутником. Однак не може використовувати надприродну силу і виступає спостерігачем під час битв.
Сейю: Уеда Йоджі
— союзник Джонатана, який навчив його володіти хамоном. Його головна мета — знищити маску вампіра, через яку загинув батько Цеппелі. Згодом жертвує своїм життям, щоб урятувати Джонатана.
Сейю: Шіоя Йоку
Манґа
Передумови
До створення манґи Аракі був натхненний фільмами «Рембо» та «Термінатор», які у 80-ті роки користувалися великою популярністю в Японії. Аракі хотів створити історію, що торкається питань справедливості, життя і безсмертя, разом з пошуками відповіді на питання — ким є найсильніша людина у світі. Перші передумови для створення манґи з'явилися ще в 1980-ті роки, коли Аракі Хірохіко залишив Педагогічний університет Міяґі і написав короткий розділ , де дія відбувається на Дикому Заході. Манґака зізнався, що завжди захоплювався історіями-вестернами, де герої подорожують пустелею. Робота була високо оцінена громадськістю та отримала премію Тедзукі. У наступних творах Аракі вирішив торкнутися теми, пов'язаної з фізичним тілом, тому автор став зображати своїх персонажів з більш м'язистими тілами. Ця зміна стилю простежується у , за сюжетом якої головний герой, заражений таємничим паразитом, набуває суперсилу і вступає у боротьбу з організацією, яка намагається вбити його. Однак ця історія не користувалася популярністю, і Аракі перестав працювати над нею, створивши лише два томи. Остаточно образ м'язистих персонажів закріплюється у наступній манзі .
Ще до початку роботи над манґою «ДжоДжо» автор створив пілотну версію, яка своїм малюванням дуже нагадувала стиль Еґучі Хісаші, художника, відомого своїми замальовками жіночих персонажів. Кабашіма Рясуке, редактор Аракі, був дуже незадоволений роботою і зажадав від манґаки перемалювати манґу. Так з'явився перший розділ «Примарної крові».
Фірмові пози персонажів, які у майбутньому стануть візитною карткою франшизи «ДжоДжо», були створені Аракі під натхненням скульптури в Італії, незадовго до початку роботи над манґою. Молодий манґака відвідував галерею Боргезе в Римі, і його особливо вразила статуя Аполлона і Дафни, яку манґака назвав неймовірно «прекрасною та насиченою» на противагу «сухим і суворим статуям», що зустрічаються в Японії.
Створення Працюючи над сюжетом, манґака дотримувався традиційної формули розвитку історії шьонен-манґи — «кі-шьо-тен-кецу», або введення-розвиток-поворот-зав'язка. При створенні наступних частин манґи Аракі, створюючи головного героя, завжди дотримувався правил сходу, згідно з яким герой повинен обов'язково розвиватися, починаючи з відправної точки на початку історії, але не регресувати у зворотний бік. Цю помилку манґака припустив при створенні перших глав манґи «Примарна кров», де трапилося «падіння» головного героя Джонатана, яке виражалося у вторгненні в його життя Брандо Діо, який всіляко псував життя герою, принижуючи його, залишаючись лише у вигідному становищі, в результаті Аракі став отримувати скарги від знайомих, що читають «Примарну кров», що їм неприємно спостерігати за героєм — «вічним невдахою». Це змусило манґаку швидко переписати сюжет, де починається безпосередньо підйом та розвиток героя. Попри прагнення слідувати усталеним канонам, зокрема «вічно-розвиваючогось героя», Аракі вирішив убити Джонатана; манґака зізнався, що йому було вкрай складно піти на такий вчинок, бо це звучить немислимо для шьонен-твору, проте манґака пояснив це необхідністю, щоб було можливим створити продовження до манґи.
Аракі був зацікавлений в оповіданнях, які йдуть протягом багатьох поколінь, таких як, наприклад, «На схід від раю» або франшиза твору «Хрещений батько», де показано взаємодію кількох поколінь. Аракі згодом зрозумів, що його твір вийшов типовим продуктом бренду Jump з кінцем-глухим кутом. Попередньо узгодивши це питання з видавцями, Аракі вирішує «вбити» головного персонажа, щоб передати естафету його нащадкам, але в той же час частково залишити Діо живим, щоб той мав можливість повернутися в невизначеному майбутньому. Для цього Аракі вирішив спочатку створити трилогію з поверненням Діо у третій частині.
Аракі вважає, що посил сюжету полягає в «можливості жити», і доказом того, «наскільки прекрасне людство». Зокрема, людина, попри свою слабкість і коротке життя, здатна розвиватися та долати різні труднощі за допомогою своєї сили та духу. Такі ж цінності супроводжуватимуть у наступні частини франшизи «Химерні пригоди ДжоДжо», де люди, долаючи власні слабкості, здатні самостійно боротися і йти вперед, «не покладаючись на машини та богів». Ідея того, що Джозеф передає естафету своїм нащадкам, також була створена під враженням тоді недавньої смерті діда Аракі, після якої манґака довго розмірковував над тим, як люди передають частинку себе наступним поколінням перед тим, як померти.
Знаючи, що таємнича кам'яна маска буде одним із двигунів основного сюжету, Аракі для підтримки більшого інтересу до неї вирішив почати манґу з короткого прологу — сцени жертвопринесення серед Ацтеків замість того, щоб одразу вводити в історію головного героя, як це робиться в шьонен-манзі. Концепція сили Хамон була продумана Аракі, який бажає зобразити невидиму, але дуже могутню силу. Так манґака створив сцену, де персонаж цілиться у жабу, але не ранить її, одночасно знищуючи скелю, де вона сиділа. З цієї сцени манґака і розвинув ідею далі в Хамон. Також манґака любив читати манґу зі сценами карате, де використовуються надприродні прийоми.
Персонажі
Ідея дати манзі назву «Химерні пригоди ДжоДжо» прийшла під час спілкування Аракі з редактором у нічному клубі, розташованому в магазині Jonathan's store, і тоді Аракі з редактором вирішили пов'язати назву нового твору та назвою «Джонатан». Манґака при створенні головного героя Джостара Джонатана стверджував, що для ефектного звучання навмисно підібрав прізвище, максимально співзвучне з ім'ям, на кшталт імені Стівена Спілберга — «СС». Також автор зламав своєрідне табу, зробивши головних героїв ґайкокуджінамиҐайкокуджін — іноземець; людина з чужої країни, тобто не-японцями.
Створюючи кожного окремого персонажа, Аракі придумував йому вигадану передісторію, щоб пізніше уникнути сюжетних помилок. При цьому манґака вирішив не розкривати відразу передісторію персонажів у сюжеті, а використовувати для розвитку сюжетної лінії окремого персонажа. Джонатан і Діо втілювали дуалізм світла і темряви: Джонатан поєднував у собі суто позитивні якості, а Діо уявляв абсолютне зло. Аракі використав схожу концепцію «абсолютних контрастів» і в своїх ранніх роботах. Джонатан створювався як символ історії та важлива деталь для всесвіту «ДжоДжо», відсилання до якого звучатимуть і в далекому майбутньому, коли головними героями стануть його далекі нащадки. Оскільки Аракі спочатку хотів присвятити манґу сімейному дереву Джостарів, Джонатан спочатку замислювався як «перший з Джостарів», тому він мав стати маскотом — символом чистоти та гідності сім'ї на шкоду індивідуальності персонажа; вчинки Джонатана обмежені і передбачувані, Аракі задумував його як пасивний і трохи нудний тип, сюжет повинен був триматися на Діо і соратниках Джонатана.
На противагу Джонатану Діо замислювався спочатку як «крутий хлопець», який вирішив стати на шлях зла. Розуміючи, що буде складно створити злого персонажа, якому читачі могли б співчувати, Аракі вирішив створити для Діо передісторію, що він родом із бідної родини і буквально виживав у нестерпних умовах, створених його жорстоким та аморальним батьком, що змусило розлютитися Діо на весь світ і спонукало до бажання знайти безмежну владу, навіть якщо заради цього доведеться вдатися до підлих вчинків. Аракі також зауважив, що персонаж, що йде на вчинки врозріз із усталеними правилами і мораллю, може викликати у читачів почуття катарсису, у яких теж могли виникати «гидкі думки», але вони ніколи не були втілені, що дозволяє легше перейматися цим персонажем, ніж «бездоганно правильного» героя. Ім'я Діо було взято з італійської назви Бога. Аракі вважав, що Діо добре звучить з ім'ям головного героя ДжоДжо.