Олександр Микола Гараїн (; 30 березня 1651, Лисково — 7 грудня 1735, Королівство ПруссіяKrzysztof R. Prokop, Wiadomości do biografii biskupów oraz opatów i ksień z ziem Rzeczypospolitej Obojga Narodów z osiemnastowiecznej prasy warszawskiej doby saskiej i stanisławowskiej (1729—1795), w: Archiwa, Biblioteki I Muzea Kościelne, t. 86, 2006, s. 301.) — римо-католицький діяч Великого князівства Литовського, єпископ Смоленський (1711—1716) і Жемайтський (1716–1735). Походив із шляхетського роду Гараїнів герба «Шренява». Мав брата Флоріана Казимира, підчашого Волковиського, у якого було три сини: Міхал, Олександр Казимир і Ян Антоній Гараїн. З 9 квітня 1678 р. — священик. Гараїн — кустош і офіціал Віленський, настоятель Гераненський.
З 15 вересня 1704 р. — призначений єпископом-суфраганом білоруським Віленської єпархії. Титулярний єпископ Тиберії. З 23 грудня 1711 р. — єпископ Смоленський, з 7 грудня 1716 р. — єпископ Жемайтський.
У 1722 році його племінник Олександр Казимир Гараїн, будучи дедичем маєтку Чорноруччя і села в ньому Ольковичі, на свої кошти побудував там дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви МаріїОлексій Єременко. Архівна копія . Туризм. Вілейка.org. Архівовано з першоджерела 4 березня 2016 р. Процитовано 9 листопада 2014 р.НГАБ ф. 319. воп.1. спр.95..
Після смерті в 1733 році короля Августа II вступив в конфлікт з командуванням російських військ в Жемайтії і виїхав до Пруссії, жемайтською єпархією керував через свого племінника Олександра Казимира Гараїна. Автор твору «Книга святого Йосифа про різні братства» (Вільно, 1734).
Помер у Шилгалу в Пруссії, похований у Варняї.
Примітки
Література Пазднякоў В. Гараін Аляксандр Мікалай // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. — Т. 3: Дадатак. А — Я. — С. 161. — 696 с. — ISBN 978-985-11-0487-7 (т. 3), ISBN 985-11-0315-2.
Посилання Єпископ — Олександр Микола Гараїн. catholic-hierarchy.org Олександр Микола Гараїн. orda.of.by