Александр Палло (; 12 березня 1890, Євпаторійський повіт, Таврійська губернія, Крим — 13 червня 1958, Стокгольм) — естонський дипломат.

У 1910–1914 та 1922–1924 роках навчався на юридичному факультеті Тартуського університету, член Естонського студентського товариства.

Александер Палло брав участь у Першій світовій та громадянській війнах у Росії.

З 1922 року працював у Міністерстві закордонних справ, був начальником інформаційного бюро МЗС, у різний час був прес-аташе московського посольства, секретарем-консулом посольства в Гельсінкі та радник паризького посольства.

У 1941 році виїхав до Фінляндії з Парижа, був редактором естонських і російських програм фінського радіо. У травні 1943 року вступив до армії Фінляндії, служив у розвідувальному управлінні Генерального штабу.Peep Pillak, Heini Vilbiks (koostajad). Soomepoiste elulood. Tallinn: Grenader, 2015

У вересні 1944 р. переїхав до Швеції, був архівним співробітником Естонського комітету. У 1948–1954 роках був представником Естонії у Франції.

Був одним із засновників Естонського національного фонду, членом комітету у закордонних справах Національної ради Естонії.

Нагороди Орден Білої троянди (Фінляндія) (1934) Орден Білої зірки III ступеня (1938) Орден Відродження Польщі III ступеня

Примітки

Література A. Peets. Aleksander Pallo't mälestades. Teataja, 28. juuni 1958, nr. 13, lk. 7.

Поилання TÜ üliõpilased