Положій Володимир Степанович (18 липня 1940 року, м.Пологи, Запорізька область, Україна - 06 березня 2016 року, м.Дніпро, Україна) - український архітектор, художник, дизайнер, член Національної Спілки архітекторів України.
Володимир Положій вніс вагомий внесок у розвиток монументальної та меморіальної архітектури й дизайну не тільки на території Україні, а й за її межами.
Звання: Указом Президента України від 1 липня 2004 р. № 728 присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України». Біографія Положій Володимир Степанович народився 18 липня 1940 року в м. Пологи Запорізької області в сім'ї ветеринарного лікаря Положія Степана Митрофановича та Положій (Кашуби) Катерини Тимофіївни.
Після закінчення архітектурного факультету Київського державного художнього інституту отримав призначення до м. Дніпропетровськ, де з 1968 по 1974р. працював головним художником міста.
В 1975 – 1991рр. – начальник відділу технічної естетики Українського державного інституту по проєктуванню металургійних заводів.
З 2002 р. доцент кафедри дизайну Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.
З 2011 р. завідувач кафедри дизайну Дніпропетровської філії Університету «Україна».
Помер 6 березня 2016 року, похований на Ювілейному кладовищі, м. Дніпро.
Творча та громадська діяльність За роки творчої діяльності в м. Дніпро, області, Україні та за її межами за проектами В.С. Положія споруджено понад 100 монументальних об’єктів і вперше на Дніпропетровщині присвоєне почесне звання Заслуженого архітектора України не за проектування та будівництво громадських споруд, а за монументальні об’єкти, що виконані на високому професійному та архітектурно-художньому рівні і є гордістю архітектурної школи Дніпропетровщини.
В.С. Положій був членом Національної спілки архітекторів України з 1974 року.
З 1998 р. член художньої ради міста.
З 2000 р. член правління фонду культури Дніпропетровської області.
У 2000 р. в видавництві «Січ» вийшла книга-нарис С.Я. Левенця про життя і творчість відомого Дніпровського архітектора Володимира Положія.
У 2006 р. в київському видавництві «А+С» з нагоди 230-річчя Дніпропетровська вийшла книга «Днепропетровск. Архитекторы», куди ввійшло ім’я Володимира Степановича з переліком його основних творчих робіт.
Основні творчі відзнаки 1. Диплом другого ступеня за дипломну роботу – проєкт «Крита ковзанка для балету на льоду», виконану в 1968 році в Київському державному художньому інституті. За підписом першого секретаря Правління Спілки Архітекторів СРСР Г. Орлова.
2. Почесна грамота Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту за участь в спорудженні пам’ятника вихованцям інституту – співробітникам та студентам, загинувшим в роки Великої Вітчизняної війни. За підписом ректора медичного інституту, професора І. І Крижановської. Листопад 1970 р.
3. Грамота виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів за великий вклад в розвиток монументальної пропаганди в місті та досягнуті успіхи в естетичному вихованні трудящих на кращих зразках мистецтва архітектури. Рішення № 507 від 09.07.1980 р.
4. Грамота виконкому міської Ради народних депутатів за досягнуті успіхи в організації спорудження монументальних об’єктів, проведенні робіт по благоустрою пам’ятних місць Дніпропетровська, активну участь в будівництві пам’ятника В.П. Чкалову. 28.10.1981 р. № 651.
5. Звання «Лауреата «Літературної газети» за перемогу у всесоюзному конкурсі на кращий проект пам’ятника матері в с. Бровахи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. За підписом головного редактора А. Чаковського. 1982 р.
6. Подяка міського голови за сумлінну працю, високий професіоналізм у виконанні робіт по спорудженню пам’ятника Почесному громадянину міста О. М. Полю. За підписом міського голови І. І. Куліченко. 02.09.2002 № 270-рк.
7. Подяка міського голови за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок в архітектурно-будівельний розвиток міста та з нагоди Всесвітнього дня архітектури. За підписом міського голови І. І. Куліченко. 02.06.03 № 195-рк.
8. Подяка Федерації футболу України за розробку архітектурної концепції пам’ятника Сергію Перхуну. За підписом президента Федерації футболу України Г. Суркіса. 07.10.2005 р.
Основні творчі роботи +Назва проєктуМісце розташуванняРік реалізаціїСкульпториФотоПам’ятник студентам, викладачам та випускникам Дніпропетровського медичного інституту, які загинули в роки Другої світової війним. Дніпро1970 р.К.Чеканьов, В.ЩедроваПам'ятник М.В. Ломоносовум. Дніпро1971 р.А.СитникПам'ятник воїнам-автомобілістам, які загинули у роки Великої Вітчизняної війним. Дніпро1977 р.В.ЩедроваПам'ятник академіку М.О. Семашко м. Дніпро1977 р.В.Небоженко Пам'ятник В.Чкалову м. Дніпро1981 р.В.Небоженко Пам'ятник матері с. Бровахи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області1982 р.К.Чеканьов Меморіал військовополоненим, розстріляним фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війним. Дніпро1983 р.В.ЩедроваПроєкт алеї видатним медикам на території Медичної академії м. Дніпро1985 р.В.Щедрова, К. Чеканьов Пам'ятник Т.Г. Шевченко і класикам української літературим. Дніпро1991 р.В.Небоженко, К.Чеканьов Пам'ятник загиблим афганцям в Індустріальному районі м. Дніпро1991 р.К.ЧеканьовПроєкт інтер'єру кінотеатру "Січ"м. Дніпро1994 р.разом з О.Левтухом, А.МіркінимМеморіальна дошка Лесю Курбасум. Відень, Австрія1998 р.В.Небоженко Пам’ятник першому Почесному громадянину міста О.М. Полюм. Дніпро2002 р.В.Небоженко Меморіальна дошка відомому хірургу, заслуженому діячу науки України професору Чухрієнко Д.П. на фасаді будинку Дніпропетровської медичної академіїм. Дніпро2003 р.С.Жиляк Меморіальна дошка відомому українському письменнику Василю Чапленком. Дніпро2005 р.В. ГончаровПам’ятник відомому воротарю футбольного клубу «Дніпро» Сергію Перхуну біля центрального входу Дніпропетровського інституту фізкультури та спортум. Дніпро2005 р.співавтор архітектор І. Гаврилов, скульптори Б. Волков, С. Жиляк Пам’ятник Катерині Великомучениці, покровительки та Ангелу Хранителю м. Дніпро на фасаді будинку Дніпропетровської Єпархіїм. Дніпро2006 р.Ю. Павлов
Родина Дружина - Положій Лідія Василівна (1960 р.н.)
Діти: Положій Катерина Володимирівна (1985 р.н.), Положій Сергій Володимирович (1987 р.н.)
Джерела Володимир Положій. Нарис. Науково-популярне видання. / С.Я. Левенець. Дніпропетровськ, Січ, 2000 р.