Брао (варіанти написання: Brao, Braoh, Braou, Brau, Brou, Proue, Proav, Prao, Prou, Lave, Laveh, Love) — один із мон-кхмерських народів або група народів із числа гірських кхмерів, розселений у суміжних гірських районах Камбоджі та Лаосу. Належать до числа офіційно визнаних народів у Камбоджі, Лаосі та В'єтнамі. Мають власну культуру з унікальними традиціями.
Ідентифікація Брао поділяються на низку підгруп. Під загальною назвою брао об'єднуються різні громади, що розмовляють взаємно зрозумілими діалектами. На території Лаосу це кавет (Kavet, Kravet), каньїнг (Kanying, Ka-nying), гамонг (Hamong), джре (Jree) і лун (Lun), в Камбоджі — кавет, умба (Umba, Ombaa), креунг (Kreung, Krung), брао-танап (Brao Tanap, Brao Tanaap, низинні брао) і лун. Прегар (Pregar) у лаоській провінції Аттапи вважаються мішаною групою (галанг і брао). Діалект групи су (Sou, Souk), що живе в долині річки Конг у Лаосі, є сумішшю мов ой і брао.
У минулому брао не мали спеціальної назви для своєї етнічної групи. Вони зазвичай ототожнювали себе з певними невеликими територіальними громадами й не відчували належності до будь-яких більших соціально-політичних систем чи великих етнічних груп. Кожна з таких груп включала 2–6 сіл, жителі яких розмовляли одним діалектом. Ідентифікували себе за назвами річок, гір або інших природних об'єктів, біля яких вони жили. Етнічні ярлики або етноніми стали використовуватись у регіоні лише колоніальною адміністрацією Французького Індокитаю, яка з метою побудови ефективної системи управління намагалася класифікувати місцевих жителів за мовною ознакою. Лише в ті часи серед горян стало формуватися відчуття племінної ідентичності, раніше відносно неважливої для них.
Назви для позначення різних етнічних груп змінювалися з плином часу, й, як не дивно, й досі залишаються доволі заплутаними. Брао в південному Лаосі вважають, що вони є етнічними лаве (Lave, Laveh), і часто не знають, що належать до числа брао (уряд Лаосу змінив офіційне використання терміна Lave на термін Brao, оскільки перший вважається принизливим). У Камбоджі розрізняють окремо народи брао, креунг, кавет та лун. У В'єтнамі брао називають брау (Brâu).
Незважаючи на суттєві подібності між різними підрозділами брао, їх не можна сприймати як один народ. Окремі підгрупи мають власну ідентичність, кожна з них ідентифікує себе як культурно та лінгвістично відмінну від інших. Наприклад, кавет по суті — це брао, в яких місцева самоідентифікація переважила загальноплемінну. Креунг раніше називалися брао, але змінили свою назву в 1970-1980-х роках, як вважають, з політичних мотивів. За часів правління червоних кхмерів брао, що втекли з країни до Лаосу чи В'єтнаму, вважалися зрадниками. Щоб дистанціюватися від утікачів та уникнути політичних репресій ці люди вирішили за доцільне називатися креунгами. Етнічні лун, хоча й є підрозділом брао, ніколи не жили в горах і здавна розселилися в низинах біля великих річок.
В Лаосі через використання терміна лаве місцевих брао часто плутають з лавенами, іншим народом з числа гірських кхмерів. Співзвучними є також назви народів брао та бру (останній також належить до гірських кхмерів, але говорить зовсім іншою мовою).
Багато етнічних лаосців досі мають значні расові упередження щодо етнічних меншин. Існує соціальна та культурна прірва між рівнинними лаосцями та корінними мешканцями гір. Лаосці вважають горян «наполовину людьми, наполовину тваринами», а ще «занадто незалежними». У минулому вони називали всі гірські мон-кхмерські народи (серед них і брао) кха (Kha). Зараз цей термін вважається дуже образливим, оскільки, на поширену думку, він походить від лаоського «раб» або «слуга». Його змінив нейтральний термін лаотенг (Lao Theung, верхні лао, лао гірських схилів). Схожою є ситуація в Камбоджі. Тут етнічні кхмери в минулому називали племінні народи північного сходу країни пнонгами (Phnong), що означає «дикий», «первісний», «брутальний». У 1960-х роках став використовуватись нейтральний термін кхмер-ли (Khmer Leu, верхні кхмери, гірські кхмери).
Розселення і чисельність
Брао населяють віддалені гірські райони, розташовані між річками Конг (Xe Kong, Se Kong) на півночі та Сан (Tonlé San, Tonlé Se San) на півдні. В політичному плані це північний схід Камбоджі (провінції Стингтраенг і Ратанакірі) та південний схід Лаосу (провінції Аттапи і Тямпасак). Ще є одне село брао у В'єтнамі, воно розташоване в місці, де стикаються кордони цієї країни з Лаосом та Камбоджею (провінція Контум). Східними сусідами брао є седанги, південно-східними — зярай (Jarai).
Історично брао жили в лісистих гірських районах на висоті від 200 до 800 м над рівнем моря, переважно на схилах гір, поблизу річок або струмків. Частина народу й досі живе в горах, але чимало людей у різний спосіб як у Лаосі, так і в Камбоджі змусили переселитися в низинні райони.
Чисельність брао (Brao) в Лаосі, за даними перепису населення 2015 року, становила 26 010 осіб, це 0,4 % населення країниResults of Population and Housing Census 2015. The 4th Population and Housing Census (PHC), p. 121: Table P2.7 Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity . За переписом 2005 року їх нараховувалось 22 772 особи (11 638 жінок і 11 134 чоловіка)Results of Population and Housing Census 2005. Lao Population and Housing Census 2005 . На території Камбоджі, за даними опитування, проведеного Національним інститутом статистики 2013 року, нараховувалось 13 902 носіїв мови брао (Proav), крім того, мовою крунг (Krueng) говорило 22 385 осіб, мовою кавет (Kaaveat) — 5618 осіб, мовою лун (Lon) — 436 осібCambodia Inter-Censal Population Survey 2013. National Profile of Statistical Tables, Part 1. National Institute of Statistics, Ministry of Planning. Phnom Penh, Cambodia, May 2014, p. 13 Table A3A. Population by Mother Tongue . Всього в Камбоджі зареєстровано 23 мови національних меншин, крунг та брао належать до числа найбільших серед них й становлять відповідно 6,8 % і 4,2 % носіїв мов національних меншинAnalytical Reports of 2013 Cambodia Inter-censal Population Survey (CIPS). Chapter2. Langage and Mother Tongue . У В'єтнамі, за даними перепису населення 2009 року, проживало лише 397 брао, абсолютна більшість їх (379 осіб) у провінції КонтумBiểu 5: Dân số chia theo thành thị/nông thôn, giới tính, dân tộc, các vùng kinh tế — xã hội và tỉnh/thành phố, 1/4/2009. Trung tâm Tin học Thống kê khu vực I, Tổng cục Thống kê . Вони є однією з п'яти найменших офіційних меншин країни.
Через В'єтнамську війну окремі родини брао виїхали до західних країн як біженці. Близько 90 брао живе в США, по декілька осіб у Франції й Таїланді.
Мова Розмовляють діалектами мови брао, що належить до західної групи банарських мов австроазійської сім'ї. Вони лишаються мало дослідженими. Часто виділяють окремо мови брао (лаве, код ISO 639-3: brb), крунг (код ISO 639-3: krr), кавет (код ISO 639-3: krv) і су (код ISO 639-3: sqq). Всі діалекти є взаємно зрозумілими й утворюють єдиний мовний кластер, який також називають мовою брао. В складі цього кластеру розташовані географічно ближче одна до одної групи зазвичай краще розуміють одна одну.
Розрізняють північні (умба, каньїнг, гамонг, кавет, джрі) та південні (брао-танап або низинний брао та креунг) діалекти брао, які дещо відрізняються лексично й фонетично. Межею між ними є річка Сан. Північні діалекти поширені на півдні Лаосу, а також на півночі камбоджійських провінцій Ратанакірі й Стингтраенг, південні — на південь від них. Невизначеним є місце діалектів народу лун. Є також діалекти, які ще недостатньо вивчені.
Структурно всі діалекти брао є досить однорідними, вони мають схожі фонологічні моделі, набори голосних та приголосних звуків. Спільною є й переважна більшість основних словникових одиниць, але в ряді випадків південні діалекти мають одну спільну форму, а північні — іншу. Південні діалекти мають більше кхмерських запозичень, а північні — лаоських. Контакти з лаоською мовою тривають вже понад 300 років, тому лаоські запозичення присутні як у північних, так і в південних діалектах брао. Натомість контакти із кхмерською мовою на північному сході Камбоджі є відносно недавнім явищем. Активними вони стали лише з середини XX ст., але дедалі сильніше впливають на місцевих брао, існують навіть мовні відмінності між старшим і молодшим поколінням. Дві групи діалектів брао різняться групою фонологічних ізоглосних відмінностей. При цьому існують фонетичні відповідності, коли певному приголосному в діалектах північних брао відповідає інший певний приголосний в діалектах південних брао, хоча є й винятки. Існують також фонетичні відповідники, лексичні й словотвірні відмінності між окремими діалектами всередині груп.
Всі брао в Лаосі та Камбоджі користуються рідною мовою й мають позитивне ставлення до неї. Мова розвивається. Існують варіанти писемності на основі кхмерського, лаоського письма та латиниці. Існує література, записані тексти, ведуться передачі на радіо. В Камбоджі діють класи початкової школи, де навчання ведеться мовою брао. Натомість у В'єтнамі мова брао перебуває під загрозою зникнення.
В Камбоджі багато брао говорить також кхмерською мовою, а в Лаосі — лаоською. Рівень грамотності становить 34 % (52 % серед чоловіків і 19 % серед жінок), 64 % ніколи не відвідували школу.
Вірування Майже всі брао — анімісти. Анімізм домінує в їхньому духовному житті, хоча це не завжди буває помітно, особливо в містах і низинних районах.
Брао живуть в оточенні різноманітних духів, вони вірять, що кожен предмет, кожна істота, кожне явище має свого духа. Їхні духи мешкають у горах, лісах, річках та інших природних об'єктах. Своїх духів мають тварини, є духи, пов'язані з предками людей, домашні духи, що «живуть» в людських хатах, «польові» духи. Брао також вірять, що кожна людина має свого духа-охоронця, який покликаний захищати її від будь-якої шкоди. Свого духа-охоронця, на їхню думку, має й кожне село. Брао поділяють своїх духів на різні категорії, кожна зі своєю назвою.
Дія духів може виявлятися в різних контекстах і в різний спосіб. Брао живуть у постійному страху перед злими духами, адже ті можуть завдати шкоди людині, родині чи цілому селу. Брао вірять, що причиною хвороби є дії розлючених скривджених духів. Неврожай для них також спричинений діями духів. Тому духи потребують періодичного «заспокоєння», це має запобігти нещастям або хворобам, вселяє надію на захист і хороший урожай, підтримує порядок у громаді. Духам пропонують у жертву свійських тварин, зазвичай курей, свиней і буйволів.
Особливої поваги вимагають могутні й тому найбільш небезпечні духи, які зазвичай «мешкають» у різноманітних незвичних природних об'єктах: великих скелях, дуже високих або незвичної форми горах, глибоких ділянках річок, великих валунах, великих деревах тощо. Території чи зони, де «живуть» такі духи, вважаються священними й дуже небезпечними. Їх зазвичай уникають, там не рубають дерев, не полюють тварин, не рибалять, що забезпечується конкретними табу. Для того, щоб отримати «дозвіл» духів взяти з такого району певний бамбук або певні інші дари лісів, потрібно спочатку провести спеціальний анімістичний ритуал. Люди також приносять невеликі жертви духам певних природних водойм перед тим, як ловити там рибу. В місцях, де «живуть» духи, ловлять рибу лише на гачок, сітки не використовують, щоб не зашкодити місцевому духу-охоронцю.
Брао мають багато ритуалів, і практично всі вони включають пропозицію духам їжі та місцевого саморобного алкогольного напою з ферментованого рису (рисового пива або рисового вина). Зазвичай такі ритуали бувають колективними, за їхнє проведення відповідає старійшина села. Хоча жертвоприношення формально робляться для духів, і сторонні люди часто критикують горян за «марнотратство», на практиці майже всі «жертви» споживаються самими людьми, залученими до ритуалу.