110-й гвардійський окружний навчальний Полтавський Червонопрапорний центр  — військове формування радянських військ.

1992 року ввійшло до складу Збройних сил України.

Історія Дивізія сформована в липні 1941 року як 293-тя стрілецька дивізія (I формування). Воювала у складі військ Південно-Західного, Воронезького, Степового і 2-го Українського фронтів. З листопада 1942 року брала участь у Сталінградській битві. У жовтні 1942 року була включена в склад 66-ї (з квітня 1943 року 5-та гвардійська) армії і в її складі брала участь в битві на Курській дузі, звільненні Лівобережної України.

21 січня 1943 року за участь в Сталінградській битві 293-тя дивізія була перейменована у 66-ту гвардійську стрілецьку дивізію. В наказі ВГК № 34 від 21.01.1943 року значилося:

Після боїв під Сталінградом, у складі 32-го гвардійського стрілецького корпусу 66-та гвардійська стрілецька дивізія була перекинута під Старий Оскол.

Перед початком Курської битви 66-та гвардійська стрілецька дивізія 32-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії знаходилася у другому ешелоні бойового порядку військ, тобто на сімдесят кілометрів північніше Прохоровки. Після запеклих боїв частини дивізії 12 липня 1943 року перейшли в контрнаступ під Прохорівкою спільно з частинами 5-ї гвардійської танкової армії.

В ході наступу на території Лівобережної України частини дивізії брали участь у визволенні Полтави, Кременчука, з ходу форсували Дніпро і захопили плацдарм на його правому березі.

З'єднання відзначилося в боях за визволення Полтави. 32-й гвардійський стрілецький корпус отримав бойовий наказ форсувати річку Ворсклу і вийти до Полтави з заходу. 66-та гвардійська дивізія першою переправилася на правий берег річки і сміливо діяла в авангарді військ. В ознаменування звільнення Полтави наказом Верховного головнокомандувача від 23 вересня 1943 року № 22 66-та гвардійська стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Полтавська»Приказ Верховного Главнокомандующего от 23 сентября 1943 года № 22. Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза: Сборник. — М.: Воениздат, 1975. С. 46-47. Електронна версія на сайті Бібліотеки Михайла Грачова .

У Кременчуці, куди дивізія увірвалася 29 вересня її частинами був звільнили табір військовополоненних, в якому було закатовано кілька тисяч бранців. 5 жовтня 1943-го вночі в районі села Власівка, трохи вище Кременчука, 66-та гвардійська дивізія у складі 32-го гвардійського стрілецького корпусу почала переправу з висадкою на острові Піщаному, який був прозваний «острів смерті». Після тривалих боїв на «острові смерті», приблизно 20 жовтня дивізія легко переправилася через Дніпро по понтонному мосту в районі сіл Куцеволівки і Деріївки на правий берег, де вже був створений гігантський плацдарм для розвитку наступальних боїв за Правобережну Україну.

Брала участь у Східно-Карпатській 1944 і Західно-Карпатській, Моравсько-Остравській операціях 1945.

5 квітня 1945 року за звільнення Будапешта дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора, а 145-му гвардійському стрілецькому полку зі складу дивізії було присвоєно почесне найменування «Будапештський» (нині 300-й окремий гвардійський механізований Будапештський полк).

66-та гвардійська Полтавська Червонопрапорна стрілецька дивізія завершила бойовий шлях Великої Вітчизняної війни з'єднанням 18-ї армії 4-го Українського фронту, маючи своїми полками 145-й, 193-й, 195-й гвардійські стрілецькі, 135-й гвардійський артилерійський полки. За роки війни дивізія відзначена 13-ма подяками Верховного Головнокомандувача.

По завершенні німецько-радянської війни з'єднання залишалося стрілецькою дивізією Прикарпатського військового округу. Підрозділі цієї дивізії брали участь у прідушенні революції 1956 року в Угорщині (128-й гвардійській танково-самохідній полк, який розміщувався в місті Сторожинець). А у 1968 році інший підрозділ дивізії, дислокований у Садгорі, придушував революцію в Чехословаччіні.

У 1957 році дивізія була переформована у мотострілецьку, а в 1960-ті—1980-ті роки стала навчальної мотострілецької дивізії ПрикВО.

Станом на 1991 рік колишня 66-та гвардійська мотострілецька Полтавська Червонопрапорна дивізія — 110-й гвардійський окружний навчальний центрА. Г. Ленский, М. М. Цыбин. Советские сухопутные войска в последний год существования СССР. Санкт-Петербург: 2001. Електронна версія на сайті «Українське військо у 20-21 сторіччі» .

Після розпаду СРСР центр перейшов під юрисдикцію України і увійшов до складу Збройних сил України. Невдовзі переформований на 66-ту механізовану дивізію.

Командири 293-тя стрілецька дивізія полковник Лагутін Павло Пилипович (10.07.1941, з 27.12.1941 генерал-майор). 66-та гвардійська стрілецька дивізія генерал-майор Якшин Аким Васильович (21.01.1943 — 28.10.1943), генерал-майор Фролов Сергей Фролович (29.10.1943 — 09.05.1945).

Структура Станом на 1943–1945 рр 145-й гвардійський стрілецький полк, 193-й гвардійський стрілецький полк, 195-й гвардійський стрілецький полк, 135-й гвардійський артилерійський полк, 71-й гвардійський окремий винищувальний протитанковий дивізіон, 81-ша гвардійська зенітна артилерійська батарея (до 05.02.1943), 67-ма гвардійська розвідувальна рота, 74-й гвардійський саперний батальйон, 94-та гвардійська окрема рота зв'язку (з 02.01.1945 179-й гвардійський окремий батальйон зв'язку), 576-й (72-й) медико-санітарний батальйон, 68-ма гвардійська окрема рота хімзахисту, 649-та (70-та) автотранспортна рота, 651-ша (64-та) польова хлібопекарня, 662-й (65-й) дивізійний ветеринарний лазарет. Станом на 1988 рік 145-й гвардійський навчальний мотострілецький полк (Чернівці, Чернівецька область) 193-й гвардійський навчальний мотострілецький полк (Чернівці, Чернівецька область) 195-й гвардійський навчальний мотострілецький полк (Чернівці, Чернівецька область) 128-й гвардійський навчальний танковий полк (Сторожинець Чернівецька область) 135-й гвардійський навчальний артилерійський полк (Чернівці, Чернівецька область) 1292-й навчальний зенітно-ракетний полк (Чернівці, Чернівецька область) 847-й окремий ракетний дивізіон (або батальйон) (Чернівці, Чернівецька область) 1262-й окремий навчально-розвідувальний батальйон (Чернівці, Чернівецька область) 179-й окремий батальйон зв'язку (Чернівці, Чернівецька область) 524-й окремий навчальний батальйон хімічного захисту (Чернівці, Чернівецька область) 74-й окремий навчальний інженерно-саперний батальйон (Чернівці, Чернівецька область) 79-й окремий навчально-медичний батальйон (Чернівці, Чернівецька область) 780-й окремий навчальний автомобільний батальйон 435-й окремий навчальний ремонтно-відновлювальний батальйон. Разом: 101 танк Т-64, Т-55, Т-54; 177 БМП-1; 76 БТР-70, БТР-60; 6 гармат Д-30; 3 РСЗВ БМ-21.

Оснащення Станом 19.11.90:

145-й гвардійський навчальний мотострілецький полк: 161 БМП-1, 2 БМП-1КШ, 3 РХМ, 3 Р-145БМ, 1 ПУ-12, 1 МП-31 та 2 МТП-1 193-й гвардійський навчальний мотострілецький полк: 7 БТР-70, 69 БТР-80, 1 РХМ, 5 Р-145БМ, 1 ПУ-12, 1 МП-31 та 1 МТУ-20 195-й гвардійський навчальний мотострілецький полк: 2 БРМ-1К, 6 122-мм Д-30, 2 ПМ-38, 3 Р-145БМ, 1 ПУ-12 та 1 МП-31 128-й гвардійський навчальний танковий полк: 79 Т-64, 11 Т-55, 11 Т-54, 5 Р-145БМ, 1 ПУ-12, 1 МП-31, 1 МТУ, 1 МТУ-20 та 3 МТ-55А 135-й гвардійський навчальний артилерійський полк: 3 БМ-21 «Град», 4 2с12 «Сані», 9 ПМ-38, 3 ПРП-3, 2 ПРП-4 та 1 Р-145БМ 847-й окремий навчальний ракетний дивізіон: 1 Р-145БМ 1262-й окремий навчально-розвідувальний батальйон: 16 БМП-1, 2 Р-145БМ та 1 Р-156БТР 179-й окремий гвардійський навчальний батальйон зв'язку: 10 Р-145БМ, 1 Р-156БТР, 1 Р-137Б та 1 МП-31

Примітки

Література