Бабе́нкове (раніше — Злодіївка) — село в Україні, у Ізюмській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 429 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Бригадирівська сільська рада.

Географія Село Бабенково знаходиться на ріці Сухий Ізюмець, за 7 кілометрів від міста Ізюм, вище за течією, на відстані 2 км знаходиться село Бригадирівка, західніше — колишнє село Водорезівка.

На відстані одного кілометру проходить автомобільна траса до міста Ізюм .

Історія Виникнення села Село вперше згадується на мапі 1788 року.

Злодіївка Достовірних фактів пов'язаних із назвою села не збереглося, але за народними переказами збереглася легенда. Три століття тому в селі оселилася чаклунка. На той час чари прирівнювалися до злодійства. От і причепилася до відьми назва «злодійка», а хутір довгий час називали Злодіївкою. Землі були родючими і швидко заселилися панами. Досі збереглися назви ярків, де вони мешкали: Йосипівський, Греково, Фесівка. У 1910 році через місто Ізюм було прокладено залізницю і село почало активно забудовуватися.

Бабенкове Існує кілька версій пов'язаних з перейменуванням села. Перша версія: назва Злодіївка була не до вподоби. Селяни вирішили перейменувати село на Бабенкове. Друга версія: боялися, що ця назва може накликати біду. Третя — служив на цих землях козак Бабенко і за добру службу йому подарували хутір, який і назвали на його честь. Проте, серед істориків немає однозначних висновків з приводу назви.

Село розміщене поблизу річки Сухий Ізюмець і налічує 177 дворів. Населення становить 429 чоловік.

Радянська окупація почалась у 1918 році, того ж року було створено і перший колгосп.

Під час радянської окупації було збудовано фельдшерсько-акушерський пункт, крамницю та початкову школу та сільський клуб з бібліотекою.

Оскільки село поруч із містом, то робітників було більше, ніж колгоспників. У селі діяла філія заводу будматеріалів — видобували крейду та вапно.

На сьогодні ці землі орендують ПП «Золота нива», АПК «Хлібопродукт», ТОВ «Югран». У центрі села є братська могила загиблим воїнам, які полегли у роки Другої світової війниСтаттю створено за матеріалом завідувачки Бабенківської сільської бібліотеки С. Перевозник. «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 2.

У 2004 році було ліквідовано молочно-товарну ферму.

У 2009 році було закрито місцеву школу.

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Ізюмської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізюмського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 455 осіб, з яких 218 чоловіків та 237 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 429 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 93,01 % російська 6,53 % молдовська 0,23 % інші 0,23 %

Об'єкти соціальної сфери

Клуб. Бібліотека.

Відомі люди Уродженці села: Величко Олег Вікторович (1979—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Денисенко Григорій Кирилович — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1946), нагороджений кількома орденами та медалями СРСР, Білорусі та України, почесний громадянин м.Гомеля, після його смерті на його честь там назвали одну з вулиць міста. Забашта Василь Іванович — учасник Другої світової війни, нагороджений орденом Слави III I II ст., народний художник України.

Примітки

Джерела

Посилання Погода в селі Бабенкове