Платон Дракуліс ( 1858, Ітака Іонічна республіка — Лондон, 1942) — грецький соціолог, журналіст, політичний діяч, один з піонерів грецького соціалістичного руху100+1 Χρόνια Ελλάδα, εκδ. Μανιατέας, 1999.
Біографія Платон Дракуліс народився на острові Ітака у 1858 році. Острів ще знаходився під британським контролем, і його батько Євстафій Дракуліс був уповноваженим правителем (епархом) острова. Платон навчався юриспруденції спочатку в Афінах, а потім в Оксфорді. Повернувшись до Греції, працював журналістом у газеті «Вік» («Αιών») Тимолеона Філімона і з 1885 року, протягом двох років, видавав журнал «Радикально» («Άρδην»), який мав соціологічне спрямування.
У 1887 році він став викладачем грецької мови в Оксфордському університеті, але у 1899 році подав у відставку, оскільки відмовлявся викладати грецьку мову з еразмійською вимовою. Після цього Дракуліс сконцентрував свої зусилля на виданні філософського журналу «Дослідження» («Έρευνα»), в Оксфорді (1902—1906), у Лондоні (1908—1909) і, після повернення до Греції (1908), продовжив його видавати в Афінах до 1919 року.
У 1889 році він їздив до Франції, де взяв участь у Першому конгресі Другого інтернаціоналу.
Дракуліс перебував у постійній полеміці з іншим піонером грецького соціалістичного руху, критянином Ставросом Каллергісом. Каллергіс вважав Дракуліса помірним реформатором і фабіанцем.
Однак разом з Каллергісом Дракулісу вдалося впровадити святкування 1 травня у Греції, починаючи з 1893 рокуΕφημερίδα «Ριζοσπάστης» — «Rizospastis» newspaper : ΙΣΤΟΡΙΑ.
У травні 1890 року Дракуліс створив «Центральне соціалістичне суспільство».
У 1895 році Дракуліс був кандидатом у парламент від «Соціалістичного братства» в Афінах і місті ПатриΓιάνης Κορδάτος, Ιστορία του ελληνικού εργατικού κινήματος, εκδόσεις Μπουκουμάνη, Αθήνα 1972.
У 1910 році Дракуліс створив «Союз робочих класів Греції» (Грецька соціалістична партія).
Того ж 1910 року Дракуліс став одним з 10 соціалістів, обраних до грецького парламентуGlasier, J. Bruce. The I.L.P. and Socialist Year Book: A Guide Book to the Labour and Socialist Movement at Home and Abroad. Manchester [England]: Independent Labour Party, 1911. p. 84.
Дракуліс також знаходиться біля витоків робітничого профспілкового руху у Греції.
З початком Першої світової війни Дракуліс підтримав зусилля прем'єр-міністра Елефтеріоса Венізелоса у вступі Греції у війну на стороні Антанти. Дракуліс вважав, що вступ у війну забезпечує національні інтереси, оскільки, як писав сучасний грецький економіст і політичний аналітик П.Карусос, «жоден грек XIX століття не міг забути Священний союз і стратегію Меттерніха про непорушність Османської імперії». Карусос вважав, що у цьому питанні Дракуліс, так само як і Венізелос, були продовжувачами політики Каподистрія. Сам Дракуліс писав: «Соціалізм інтернаціональний, але не антинаціональний. Необхідною передумовою братства націй є існування вільних самоврядних етносів» і «Перемога Антанти дозволяє сподіватися падіння цих жахливих організмів, які називаються Великими державами».
У своїй роботі «Еллада у небезпеці» Дракуліс писав: «Третій етап боротьби, яка почалася у 1821 році, тривала й у 1912 році та призначена бути завершеною участю у Світовій війні».
Дракуліс відмовився взяти участь у першому (установчому) з'їзді Соціалістичної робітничої партії Греції (з 1924 року Комуністична партія Греції). На з'їзді, з жалем, було зазначено, що «беруть участь представники соціалістичного бродіння попередніх років, крім Дракуліса» (Каллергіс пішов із політики ще у 1902 році). За відсутності Дракуліса було обрано Центральний комітет партії (А. А. Арванітіс, Д. Лігдопулос, С. Коккінос, М. Сідеріс, Н. Димитратос) і ревізійна комісія (Г. Піспініс, З Коміотіс, А. Бенароя)ΡΙΖΟΣΠΑΣΤΗΣ : Το Ιδρυτικό Συνέδριο του ΣΕΚΕ.
В умовах, коли у грецькому соціалістичному русі утворилося нове керівництво, Дракуліс переїхав до Англії.
Враховуючи той факт, що весь свій статок він витратив на розвиток соціалістичного руху у Греції, Дракуліс жив в Англії на межі злиднів. Своїм друзям він писав: «Ніщо мене тут не радує. Хочу повернутися на мою улюблену Ітаку. У мене багато реліквій, які хочу присвятити своїй Батьківщині — особливо ікон».
Дракуліс загинув у автодорожній пригоді у Лондоні 1942 року.
Згідно з інформацією «Великої ложі Греції», Платон Дракуліс був масоном, поряд з «раннім соціалістом» Роккосом Хойдасом.
Вибіркові праці
Дослідження про Французьку революцію (Μελέτη περί της Γαλλικής Επαναστάσεως, 1890) Довідник робітника або основи соціалізму (Εγχειρίδιον του εργάτου, ήτοι οι βάσεις του σοσιαλισμού,1893) Світло зсередини (Φως εκ των ένδον, 1894) Грецька мова та філологія («Ελληνική γλώσσα και φιλολογία», 1897) Значення та життєвість еллінізму, Значення християнства («Η αξία και η ζωτικότης του Ελληνισμού, Η αξία του χριστιανισμού», 1907) Емансипація жінки («Αποκατάστασις της γυναικός», 1912) Елементи Біономії («Στοιχεία Βιονομίας»)
Примітки
Джерела
Ε/Ιστορικά, ένθετο εφημερίδας Ελευθεροτυπία με θέμα: «Η ίδρυση του ΚΚΕ», 20 Νοεμβρίου 200 Εγκυκλοπαίδεια Πάπυρος Λαρούς Μπριτάννικα, τ. 18
Посилання