Ольга Більєрі Скурто, також відома як Барбара (Мортара, 15 березня 1915 — Рим, 10 січня 2002) — італійська художниця-футуристка і авіаторка. Одна з трьох жінок, пов'язаних із цим рухом і, зокрема, з аероживописом (Інші — Маріса Морі та Бенедеттою Каппою).
Життєпис Ольга Більєрі народилась у Мортарі, Ломбардія, 15 березня 1915 року. Виросла в сільській місцевості поблизу Новари, де її батько володів фермою. Вона почала малювати в 11 років"Barbara (Olga Biglieri), 150anni.it, Retrieved 31 January 2017, а також навчалася на пілотесу. Навчившись керувати аеропланом, вона отримала відповідну ліцензію пілота в аероклубі Камері у віці 16 роківFuriste: Women in Art and Literature, Giancarlo Carpi, Casa Italiana Zerilli — Marimò, New York, 2009, Retrieved 21 January 2017.
Більєрі доєдналася до футуризму, коли Філіппо Томмазо Марінетті, який був засновником руху, випадково побачив її картини у вітрині магазину.
Більєрі вирішила працювати під ім'ям Барбара та поєднала дві свої пристрасті, включивши зображення літаків у свої картини в жанрі аероживопису. Її картина 1939 року Aeropittura di città (Аероживопис міста) експонувалася на 22-й Венеційській бієнале. Основним предметом цієї картини є літак, але композиція розчиняється у двовимірних формах. Картини Барбари Більєрі мають велике значення, будучи свідченням того, як жінки-аерохудожниці знайшли місце в класичному футуристичному образі людини / машини, створивши паралельну концепцію «супердонни» або жінки / машини.
У 1939 році мисткиня одружилася з поетом і письменником Ігнаціо Скурто. Коли під час Другої світової війни у 1943 році чоловік був призваний до армії, Більєрі була змушена піклуватися про їхніх дітей. Її чоловік помер у 1954 році. Після тривалої перерви, коли вона пішла на пенсію у Валь-д'Оссола, щоби писати дитячі книжки, Більєрі працювала журналісткою в царині моди. На початку 1960-х вона вела популярне радіошоу Stella Polare на Rai Radio 1, де давала поради щодо моди.
Інтерес Більєрі до мистецтва відродився після зустрічі зі шведським художником Гостою Лільєстромом у 1964 році. У 1986 році її скульптура «Дерево миру» була встановлена в саду Меморіального музею миру в Хіросімі.
У 1998 році вона була темою автобіографії, написаної Франческою Бреззі, Quando il futurismo è donna: Barbara dei colori.
Ольга Більєрі померла у Римі в 2002 році.
Спадщина У 2009 році одна з її робіт була включена до виставки в Casa Italiana Zerilli-Marimò у Нью-Йорку.
У 2015 році в Новарі на її честь назвали вулицю.
Примітки
Посилання