Радянський Союз мав найбільшу, найтривалішу, найрозвиненішу програму з дослідження, розробки, та виготовлення біологічної зброї в порушення взятих на себе в 1972 році зобов'язань в рамках Конвенції про біологічну зброюLeitenberg, M., Zilinskas, R., & Kuhn, J. (2012). Conclusion. In The Soviet Biological Weapons Program (pp. 698—712). Cambridge, Massachusetts; London, England: Harvard University Press. Retrieved February 7, 2021, from http://www.jstor.org/stable/j.ctt2jbscf.30. Програма зі створення біологічної зброї була розпочата в 1920-ті роки, та тривала щонайменше до вересня 1992 року та, ймовірно, продовжилась вже у росії після розвалу Радянського Союзу.
Станом на 1960-ті роки було створено численні дослідні інститути для роботи над біологічними озброєннями. Попри те, що в 1972 році була підписана Конвенція про біологічну зброю, Радянський Союз взявся за роботи над біологічними озброєннями з додатковою силою. За час свого існування, відомо про перетворення на біологічну зброю та накопичення таких біологічних агентівCook, Michelle Stem and Amy F. Woolf (April 10, 2002), Preventing Proliferation of Biological Weapons: U.S. Assistance to the Former Soviet States, (Congressional Research Service Report for Congress), pg 3.:
Bacillus anthracis (сибірка) Yersinia pestis (чума) Francisella tularensis (туляремія) Burkholderia mallei (сап) Brucella sp. (бруцельоз) Coxiella burnetii (Ку-гарячка/коксієльоз) Venezuelan equine encephalitis virus (VEE) Ботулотоксин Staphylococcal enterotoxin B Віспа Вірус Марбург Orthopoxvirus
До робіт над створенням біологічної зброї в СРСР було залучено численні дослідні інститути, в яких працювало до 65 тисяч чоловік. Виробництво збройної сибірки, наприклад, коливалось від 90 до 100 тон на рік. В 1980-ті та 1990-ті роки деякі з цих агентів були генно-модифіковані для підвищення витривалості від дії високих та низьких температур, антибіотиків.
Після розвалу СРСР
В 1990-ті роки Борис Єльцин визнав існування програми зі створення біологічних озброєнь а також причину епідемії сибірки в Єкатеринбурзі в 1979 році, внаслідок якої загинуло щонайменше 64 чоловік.
Перебіжчики з Радянського Союзу на Захід Владімір Пасечнік та Канатжан Алібеков підтвердили великий масштаб програми та те, що вона не була припинена.
В 1992 році була підписана тристороння угода зі Сполученими Штатами та Великою Британією про припинення робіт над створенням біологічної зброї. Однак, справжній стан програми зі створення біологічної зброї в Росії офіційно невідомий, попри те, що в 2021 році Сполучені Штати заявили про порушення росією взятих на себе зобов'язань та продовження робіт над біологічним озброєнням
В жовтні 2024 року американське видання The Washington Post з посиланням на аналіз супутникових знімків повідомило про роботи з розширення дослідницького центру з дослідження біологічної зброї Сергієв Посад-6 в Московській області. На його території відбувалось спорудження окремої електростанції, підземних та наземних споруд, лабораторних приміщень рівня BSL-4.
Див. також Хімічна зброя СРСР Росія і зброя масового ураження Біологічна зброя Острів Відродження
Примітки