Битва при Клокотниці — битва між військами Другого Болгарського царства та Епірським деспотатом, що відбулася 9 березня 1230 року. Завершилася перемогою болгарського війська, очолюваного царем Іваном Асенем II.
Передумови У 1221—1222 роках Болгарія (Іван Асен II) та Епір (Феодор Комнін) уклали союз проти Латинської імперії. Забезпечивши мир, деспот Феодор вторгається у Фессалонікське королівство та захоплює його і частину Македонії.
Після смерті латинського імператора у 1228 році деспот Феодор вважав, що єдиною перешкодою до захоплення Константинополя є Болгарія. Тому в березні 1230 року він виступив із великим військом проти неї.
Хід битви Феодор Комнін зібрав значну військову силу, включно із найманцями із Заходу, а Іван Асен II зміг зібрати набагато менше військо, оскільки цей похід був несподіванкою для нього. Деспот Епіру був настільки впевнений у власній перемозі, що взяв увесь свій двір разом із дружиною та дітьми у похід. Війська Болгарії та Епіру зустрілися 9 березня 1230 року поблизу села Клокотниця. Іван Асен II наказав прибити до хоругви договір 1221—1222 років, порушений Феодором Комніним. У ході битви болгарський цар зміг оточити епірське військо. Після цього значна частина війська Феодора Комніна була знищена. Сам деспот із сім'єю потрапив у полонAkropolites, George (2007). The History. Translated by Macrides, Ruth. Oxford: Oxford University Press. p. 178. ISBN 978-0-19-921067-1..
Наслідки Іван Асен II звільнив полонених, через що багато фортець у Епірі здавалися болгарам без бою. Феодора Комніна спочатку з почестями прийняли при дворі болгарського царя, проте згодом його осліпили, звинувачуючи у підготовці змови. Болгарія зайняла володіння Епіру у Фракії до Фессалонік, включно з Адріанополем та Дидимотикою, а також Македонію і північну Албанію. Епірський деспотат став другорядною державою, а Болгарія — провідною на Балканах.
Примітки
Джерела Дуйчев Иван, Из старата българска книжнина, т.II, С. (1944). стр. 38–39 Златарски Васил Н., История на българската държава през средните векове, Т.III, Второ българско царство. стр. 587—596 Успенскиій Ф. И. О, древностях города Тырнова, Известія Руского Археалогического Института в Константинополе, 1901, VII, вып 1. стр. 6–7 и табл. 5