Банах Нестор-Маркіян Павлович (25 червня 1898, Бучач — 13 липня 1931, Львів, Польська республіка) — український вчитель, січовий стрілець, хорунжий Української Галицької армії.
Життєпис
Ранні роки Народився у м. Бучач (нині Тернопільської області) в сім'ї педагога Павла Банаха, який 1918–19 був делегатом УНРади ЗУНР. Від 1905 проживав у Заліщиках, від 1906 — у Тернополі, від 1908 — в Сокалі, де батько викладав у вчительській семінарії. Навчався 1910–13 у вчительській семінарії в Сокалі, потім — в Академічній гімназії у Львові.
Військова служба З початком Першої світової війни виїхав до Відня, де відвідував технічну школу. Влітку 1915 повернувся до Галичини і вступив до УСС. Брав участь у боях, зокрема. на Лисоні і під Конюхами. У березні – жовтні 1918 служив у штабі австрійських військової групи в Кам'янці-Подільському. Учасник боїв у Львові в листопаді 1918, потім командував чотою зв'язку в 1-му гарматному полку, в якому пройшов весь бойовий шлях. Мав військове звання хорунжого. Служив у ЧУГА. У кінці квітня 1920 заарештований чекістами і в групі старшин УГА відправлений до Києва. Зумів утекти з-під варти, однак у Житомирі був затриманий польськими військовиками. Уникнув полону, вступивши в ДА УНР, з якою дійшов до Києва.
Останні роки життя У липні 1920 повернувся у Сокаль. 1922 склав іспит на вчителя народної школи й отримав посаду за фахом на Віленщині (Литва). 1926 захворів і згодом, оскільки недуга прогресувала, змушений повернутися до родини у Львів.
Помер у м. Львів. Похований на Личаківському цвинтарі.
Джерела
Гуцал П. Банах Нестор-Маркіян Павлович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 1: А — Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018.688 с. С. 83-84. Посмертні згадки. Нестор Маркіян Банах // Діло. 1931. 19 лип.