«Калліопе» ( — військовий корабель, легкий крейсер класу «C» підкласу «Калліопе» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої світової війни.

Історія створення Крейсер «Калліопе» був закладений 1 січня 1914 року на верфі компанії Chatham Dockyard у Чатемі. 17 вересня 1914 року спущений на воду, а у червні 1915 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Історія служби У бюджеті 1913 року для Королівського флоту було замовлено вісім легких крейсерів. Шість кораблів підкласу «Керолайн» використовували звичайні турбінні двигуни з прямим приводом, але «Калліопе» і «Керолайн» мали різну конструкцію двигуна з редукторним приводним валом, щоб відповідати оптимальним робочим швидкостям турбін і гвинтів. Цей проєкт був замовлений на основі експерименту у 1911 році з використанням редукторних турбін високого тиску для есмінців «Беджер» і «Бівер», а в 1912 році з використанням редукторів як для турбін високого, так і низького тиску на британських есмінцях «Леонідас» і «Люціфер».

З прийняттям на озброєння в червні 1915 року, «Калліопе» був направлений до Великого флоту для служби флагманом 4-ї ескадри легких крейсерів. 19 березня 1916 року він був сильно пошкоджений пожежею в котельні під час перебування в морі, але був вчасно відремонтований, щоб стати одним із п'яти кораблів 4-ї ескадри легких крейсерів, що брала участь в Ютландській битві 31 травня-1 червня 1916 року. Перед настанням темряви 31 травня легкий крейсер отримав кілька влучень, зокрема від німецьких лінкорів «Кайзер» та «Маркграф»; 10 членів екіпажу загинули.

У вересні 1917 року «Калліопе» допоміг потопити чотири німецькі тральщики в Північному морі біля узбережжя Ютландії.

У березні 1919 року «Калліопе» прибув для проходження служби до 8-ї ескадри легких крейсерів на Північноамериканської та Вест-Індійської станції. У жовтні 1919 року він постраждав унаслідок чергової пожежі в машинному відділенні в Атлантичному океані біля Азорських островів. Крейсер повернувся в Девонпорт для ремонту, який відбувався з листопаду 1919 до березня 1920 року, а потім продовжив службу на Північноамериканської та Вест-Індійської станції. У грудні 1920 року корабель повернувся до Британії для переобладнання. З жовтня 1921 по травень 1924 року він перебував у Норському резерві, потім перейшов до 2-ї крейсерської ескадри Атлантичного флоту.

Між 1925 і 1926 роками «Калліопе» використовувався для транспортування військ, перш ніж у квітні 1926 року прибув для ремонту. У вересні 1928 року продовжив службу у складі 3-ї крейсерської ескадри Середземноморського флоту, яка закінчилася в січні 1930, після чого був виведений до резерву на верфі Портсмута й згодом списаний на брухт.

Див. також SMS Helgoland (1912) San Marco (1911) Олег (бронепалубний крейсер) SMS Danzig (1907) Броненосні крейсери класу «Ідзумо» Мінні крейсери класу «Бруммер» (1915)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

HMS Calliope HMS Calliope H.M.S. Calliope (1914)

Література

Brown, David K. (1999). The Grand Fleet: Warship Design and Development 1906—1922. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-315-X. Friedman, Norman (2010). British Cruisers: Two World Wars and After. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-59114-078-8. Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) . Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.