Асаналі Ашимович Ашимов (; 8 травня 1937, с. Жайилма, Сарисуський район, Жамбилська область, Казахська РСР — 21 грудня 2025) — радянський, казахський актор, режисер театру та кіно, сценарист, педагог. Герой Праці Казахстану (2017). Лауреат Державної премії СРСР (1974). Народний артист СРСР (1980) .

Біографія Народився 8 травня 1937 року в селі Жайилма (за іншими джерелами — 9 травня 1937 року в селі Байкадам і в 1939 році) Сарисуського району Південно-Казахстанської області (нині — в Жамбильській області) Казахської РСР. Походить із роду шеркеш племені байули.

1961 року закінчив театральний факультет (з 1977 року — Театрально-мистецький інститут, нині Казахська національна академія мистецтв імені Т. К. Жургєнова) при Казахська національна консерваторія імені Курмангази в Алма-Аті.

У 1961—1963 роках працював на кіностудії «Казахфільм», де розпочалася його активна кінематографічна діяльність.

З 1963 — актор, режисер Казахського драматичного театру ім. М. О. Ауезова в Алма-Аті. У 1987—1988 роках був художнім керівником театру.

Працював з такими майстрами театру, як Серке Кожамкулов, Шакен Айманов, Курманбек Жандарбеков, Канабек Байсеїтов та багатьма іншими. У театрі грав із популярними артистами, як Нурмухан Жантурін, Ідріс Ногайбаєв, Ануар Молдабеков.

Під час роботи на сцені Казахського драматичного театру ім. М. О. Ауезова ним створено близько 50 ролей.

Ставив вистави в інших театрах — у Шимкентському обласному драматичному театрі ім. Ж. Шаніна, Казахський державний академічний театр для дітей та юнацтва імені Габіта Мусрепова.

Багато знімався у кіно. Дебютував студентом у фільмі «Ботагоз» (1958) за повістю Сабіта Муканова, де зіграв роль Кенжетая. Його партнеркою була також дебютантка Гульфайрус Ісмаїлова, яка пізніше стала відомим театральним художником. Після низки прохідних ролей актор запам'ятався в ролі підступного Бекежана в кінодрамі за казахським епосом «Киз-Жибек» (режисер Султан-Ахмет Ходжиков, 1970).

Тоді ж він отримав головну роль у фільмі свого тестя Шакена Айманова «Кінець отамана» за сценарієм Андрія Міхалкова-Кончаловського. Фільм мав великий успіх у всьому Союзі. Тільки 1972 року його переглянуло 30 млн глядачів. Стрічка започаткувала цілу трилогію про чекіста Чадьярова, який став візитівкою актора.

У 1977 році Ельдор Уразбаєв зняв другий фільм трилогії «Транссибірський експрес» за сценарієм Олександра Адабаш'яна та Микити Міхалкова, де знову він у головній ролі, і знову успіх, у якому неабияке значення зіграла артистична чарівність та майстерність актора — 24 млн глядачів.

Нарешті, 1989 року за сценарієм його самого режисери І. Вовнянко та Гук Ін Цоєм поставили завершальний фільм трилогії — «Маньчжурський варіант».

Через 20 років актор вирішив реанімувати цю історію та режисер Хуат Ахметов зняв новий фільм про пригоди Касимхана «Хто ви, пане Ка?» (2009) знову з А. А. Ашимовим у головній ролі.

Через завантаженість у театрі актор знявся лише у трьох десятках фільмів, але його згодом більше почала залучати роль кінорежисера. У 1981 році він дебютував фільмом «Рік дракона» за історичним романом Зії Самаді (сценарій Юрія Візбора) про уйгурське повстання XIX століття в Сіньцзяні. У 1985 році зняв фільм «Легендарний Чокан» про відомого казахського вченого та мандрівника Чокана Валіханова, в головній ролі його син Сагі.

Потім поставив фільми «Полин» (1986), кінодраму за казахським епосом «Кози Корпеш — Баян сулу» (1992), «Будинок біля солоного озера» за сценарієм письменника Сатімжана Санбаєва (2004).

Викладав у Казахській національній академії мистецтв ім. Т. К. Жургєнова (професор).

Член КПРС із 1973 року.

З 1990 — президент кіностудії «Елім-ай».

У 2017 році стало відомо, що актор ухвалив остаточне рішення залишити театральну сцену. За його словами, причин для цього було кілька: пішли з життя партнери, немає режисера, з яким він хотів би працювати.

Помер 21 грудня 2025 року.

Особисте життя

Мама залишилася вдовою, коли їй було всього 22 роки, більше не виходила заміж пом. у 2002 році. Перша дружина — Майра Айманова (1938—1993), що стала пізніше оперною співачкою. Дочка Шакена Айманова (1914—1970), казахського кінорежисера, народного артиста СРСР (1959). Одружився ще студентом. Шлюб тривав 35 років, аж до смерті Майри. Син — Маді (1959—1999), архітектор. Онуки: Нуріля (1963), Нуралі (1970). Правнуки: Санія (2010), Саян (2014), Самаді (2021) Син — Сагі (1961—1999), актор. Син — Ансар (1997) Дочка — Майра (1997) Правнучка — Аяна (2021)

Друга дружина — Гульсім. Син — Олжас (1980). Третя дружина — Маржан, шлюб тривав лише 2 роки. Дочка — Сагіна (2001). Четверта дружина (із 2002) — Багдат (нар. 1971), його лікар. У січні 2008 року 70-річний актор знову став батькомАсанали и сын. Сина дружина назвала також Асаналі.

Творчість

Ролі в театрі 1969 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» М. Фріша — Дон Жуан 1979 — «Ревізор» М. В. Гоголя — Городничий 2002 — «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана — Матіас Клаузен «Кози Корпеш — Баян сулу» Г. М. Мусрепова — Кодар, Кози-Корпеш «Каракипчак Кобланди» М. О. Ауезова — Айшуак «Єнлик-Кебек» М. О. Ауезова — Кебек «Заповіт нащадкам» Г. Мусрепова — Сирим Датов «Кров і піт» А. К. Нурпеїсова — Єламан «Абай» М. О. Ауезова і Л. С. Соболєва — Айдар «Сходження на Фудзіяму» Ч. Айтматова і К. Мухамеджанова — Осінбай Татаєв «На чужині» К. Мухамеджанова — Асан «Буран» Тахаві Ахтанова — Касболат «Несмішна комедія» А. Ашимов — Сенжан «Варшавська мелодія» Л. Г. Зоріна — Віктор «Абай» М. О. Ауезова — Керім «Ранкова луна» К.Іскака, за мотивами повісті М. Ауезова «Постріл на перевалі» — Жарасбай

Постановки 1969 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» М. Фріша 1979 — «Ревізор» М. В. Гоголя 1987 — «Амангельди» Г. М. Мусрепова 1987 — «Чи є отрута, яку я не пив…» І. Оразбаєва 1988 — «Якби я був султан» С. Ваннуса 1989 — «Акбілек» Ж. Аймауитова Ставив вистави в інших театрах — у Шимкентському обласному драматичному театрі ім. Ж. Шаніна — вистава «І навіть султан не вічний», у Республіканському театрі юного глядача ім. Г. Мусрєпова — «Сонячна красуня Кунекей».

Фільмографія

Актор 1957 — Ботагоз — Кенжетай 1959 — Дорога йде вдалину — Болат 1959 — На дикому брезі Іртиша — Жанай Уралов 1960 — В одному районі — Дюсен Бектасов 1961 — Пісня кличе — Тойбазар 1962 — Хлопчик мій — Мурат 1962 — Перехрестя — Іскандер 1964 — Сліди йдуть за горизонт — Турар 1966 — Тривожний ранок — Берген 1966 — Крила пісні — Каймен 1969-1970 — Киз-Жибек — Бекежан 1970 — Кінець отамана — чекіст Чадьяров 1974 — Водоспад — Мамбет Усенов 1975 — Вибір — Кожамкул 1976 — Кидок, або Все почалося в суботу — професор 1976 — Моє кохання на третьому курсі — епізод 1977 — [Транссибірський експрес (фільм, 1977)|Транссибірський експрес]] — Фан (Чадьяров) 1979 — Смак хліба — Камал Айкенов 1979 — Срібний Ріг Ала-Тау — Нургази 1980 — Гонці поспішають — Каражал 1981 — Провінційний роман — прокурор 1984 — Чокан Валіханов — Чингіс Валіханов 1986 — На перевалі — Сарибура 1986 — Полин — епізод 1987 — Лейтенант С. — батько Алмаса 1989 — Маньчжурський варіант — Ісідзіма (Чадьяров) 1993 — Абулхаїр-хан 1996 — Єрмак 2001 — Дядю, я тебе вб'ю... — колишній чекіст Омірбай 2001 — Втеча з Гулагу 2001-2003 — Сарана (серіал) — генерал КНБ 2004 — Будинок біля солоного озера — Галімжан Жанаков 2005 — Сага давніх булгар (фільм третій «Сага про кохання дочки Чингісхана») — Чингісхан 2009 — Вовчий слід (Хто ви, Пане Ка?) — Ка Чен Ву (Чадъяров) 2009 — Місто мрії (серіал) — Єрмєк Хаджиєвич 2014 — Стара 2018 — Аруах — Агатай

Режисер 1981 — Рік дракона (раз. із Гук Ін Цоєм) 1983, 1984 — Чокан Валіханов (раз. із Гук Ін Цоєм) 1986 — Полин 1992 — Кози Корпеш і Баян Сулу 2004 — Будинок біля солоного озера (раз. з І. Вовнянко)

Сценарист 1968 — Постріл на перевалі Караш (раз. з А. Таразі і Б. Шамшієвим) 1983, 1984 — Чокан Валіханов (раз. з Ю. Ніколіним) 1989 — Маньчжурський варіант (раз. з І. Вовнянко) 1992 — Кози Корпеш и Баян Сулу (раз. із Ш. Хусаїнов) 2004 — Будинок біля солоного озера (раз. з І. Вовнянко і С. Санбаєвим) 2009 — Хто ви, Пане Ка? (раз. із Є. Турсуновим і Х. Ахметовим)

Твори

А. Ашимов. «Пісня Майри», 1995 р. (казахською м.) А. Ашимов. «Душа — це особливо», 2001 А. Ашимов. П'ятитомник «Посвята» (дружині та синам), 2007 А. Ашимов. «З любов'ю Ваш Асаналі Ашимов», 2009

Нагороди та звання Нагороди СРСР Країна Дата вручення Нагорода / 1973 Державна премія Казахської РСР ім. До. Байсеїтовій, за роль у фільмі «Кінець отамана» 1974 Державна премія СРСР за виконання ролі Єламана у виставі «Кров і піт» А. А. До. Нурпеїсова / 1976 Народний артист Казахської РСР 1980 Народний артист СРСРУказ Президиума Верховного Совета СССР от 30 апреля 1980 года № 2001—Х «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тт. Ашимову А. и Шариповой Ф. Ш.» // «Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик». — № 19 (2041) от 7 мая 1980 года. — Ст.371. Нагороди Казахстану КраїнаДатаНагорода2001Кавалер ордена Отан / Жамбильська область2002Почесний громадянин Жамбилської області2007Кавалер ордена Курмет2007Кавалер ордена Парасат2008Медаль «10 років Астані»2012Нагрудний знак «Відмінник культури»2014Кавалер ордена Достик 1 ступеня / Алма-Ата2015Почесний громадянин міста Алма-Ати2016Державна стипендія Першого Президента Республіки Казахстан — Лідера Нації у галузі культури2016Медаль «25 років незалежності Республіки Казахстан»2017Почесне звання «Герой Праці Казахстану» з врученням особливої відзнаки Золотої зірки2017Державна стипендія Першого Президента Республіки Казахстан — Єлбаси в области культури)2018Ювілейна медаль «20 років Астані» / КНБ РК—Медаль «За внесок у забезпечення національної безпеки» 1998Медаль «Астана»2001Медаль «10 років незалежності Республіки Казахстан»2005Медаль «10 років Конституції Республіки Казахстан»2006Медаль «10 років Парламенту Республікі Казахстан»2004Медаль «50 років Цілині»2011Медаль «20 років незалежності Республіки Казахстан»2015Медаль «20 років Конституції Республіки Казахстан»2015Медаль «20 років Асамблеї народу Казахстану»2016Медаль «Ветеран праці»2022 (жовтень)Лист подяки Президента Республіки Казахстан з врученням золотого нагрудного знака «Алтин Барис» — за плідну роботу у сфері культури та мистецтва та на честь національного свята — Дня Республіки.; Громадські нагороди Країна Дата вручення Нагорода «Клуб меценатів Казахстану» 2000Незалежна загальнонаціональна премія «Тарлан», «За внесок» у розділі «Кінематограф» АПБОП 2007Орден М. Ломоносова Міжнародна академія ЮНЕСКО 2007 Орден «Золотий орел», за заслуги перед світовим кіно Театральні та кінематографічні нагороди Країна Дата вручення Нагорода 1978Лауреат XI Всесоюзного кінофестивалю в Єревані, за зйомки у фільмі «Транссибірський експрес» 1982Дипломант XV Всесоюзного кінофестивалю в Таллінні за розробку теми національно-визвольного руху 2003Приз за найкращу чоловічу роль I Кінофестивалю «Зірки Шакена» у фільмі «Дядю, я тебе вб'ю» 2007«Майстер екрану-2007» () Рада з гуманітарного співробітництва та Міждержавний фонд гуманітарного співробітництва держав-учасниць 2011Лауреат Премії в галузі культури та мистецтва «Зірки Співдружності» 2012Іменна зірка — на головній кіностудії країни «Казахфільм» (2012) Міжпарламентська асамблея СНД 2017Почесний знак «За заслуги у розвитку культури та мистецтва»

Спадщина

Документальний фільм «Асаналі», режисер І. А. Вовнянко (1986). Іменем А. Ашимова названо п'ятизірковий коньяк «Асаналі», що випускається АТ «Бахус», Алма-Ата. До 70-річчя актора у Таразі було відкрито музей А. А. Ашимова . До 70-річчя актора було видано «Золоту колекцію фільмів Асаналі Ашимова» у вигляді коробки з 12 DVD з дюжиною найкращих фільмів. Про творчість А. Ашимова знято документальний фільм «Дорогу здолає той, хто йде» (реж. І. О. Вовнянко, 1986) До 75-річчя А. Ашимова було знято 40-хвилинний документальний фільм «Дзеркальних справ майстер».