Чілас () — місто та столиця округу Діамер, розташоване в Гілгіт-Балтістані, Пакистан, на річці Інд. Це частина Шовкового шляху, з’єднаного Каракорумським шосе та Національним шосе N-90 з Ісламабадом і Пешаваром на південному заході через райони Хазара та Малаканд Хайбер-Пахтунхва. На півночі Чілас з'єднується з містами Ташкурган і Кашгар у Сіньцзяні через Гілгіт, Аліабад, Суст і перевал Хунджераб.
Чилас перебуває під Гілгіт-Балтістаном. Це штаб-квартира району ДіамірPamir Times August 2, 2012. Влітку жарка і суха погода, а взимку суха і холодна. Дістатися до нього можна по шосе Каракорум, а також через долину Каган і перевал Бабусар. Чилас знаходиться на лівому березі річки Інд. Прекрасний національний парк Fairy Meadows і Нанга-Парбат, дев'ята за висотою вершина світу, також розташовані в Чіласі.
Каракорумський міжнародний університет нещодавно відкрив субкампус у Чіласі.
Історія Навіть після того, як століття тому було встановлено кашмірсько-британське правління, долина Інду на захід від Чіласа була осиним гніздом крихітних республік; був по одному майже в кожній бічній долині, кожен вільно керувався джиргою (радою племінних старійшин), але фактично без лідерів, усі ворогували один з одним і ворогували внутрішньо. Незважаючи на те, що Чілас та його сусіди адміністративно зведені до Гілгіта, за темпераментом більше схожі на народ Інду Кохістані, ймовірно, через таке ж вороже середовище та таку ж ортодоксальність мусульман-сунітів. Їхні предки були навернені в іслам мусульманином-суфієм Syed Noor Shah Baba з долини Каган. Сайед Нур Шах, відомий як Газі Баба, був першою людиною, яка проповідувала іслам у Тхаку, і побудувала першу мечеть, яка досі там. Ґазі Баба належав до сім’ї Сайєд Кагана. У Тангір і Дарел іслам прийшов з напрямку СватAsad Ali Khan 1992: 291, English translation by the author. тоді як на північ від Чиласа в провінції Гілгіт-Балтістан майже ніхто не є сунітом.
Клімат Чилас має холодний напівпосушливий клімат (Кеппеп: BSk). Середня температура у липні та у січні.
Стародавні петрогліфи
Понад 50 000 буддійських петрогліфів і написів уздовж Каракорумського шосе в Гілгіт-Балтістані, Пакистан. Вони зосереджені в десяти основних місцях між Хунза і Шатіал, але більше їх було знайдено поблизу Скарду і Шигар, де Карл Єттмар і Тевальт знайшли залишки буддійського монастиря в 1984 році. Різьблення залишили різні загарбники, торговці та паломники, які проходили торговим шляхом, а також місцеві жителі. Найдавніші датуються між 5000 і 1000 роками до нашої ери, показуючи поодиноких тварин, трикутних людей і сцени полювання, в яких тварини іноді більші за мисливців. Ці різьблення були вибиті в скелях кам'яними знаряддями та вкриті товстою патиною, що свідчить про їхній вік. Пізніше — переважно буддійське — різьблення іноді виконували гострим різцемSee: Volker Thewalt, Stupas und verwandte Bauwerke in Felsbildern am oberen Indus, Wiesenbach 2008, .
Видатні особи
Мухаммад Білал Хан, журналіст (1997 - 2019)
Журналіст Хусейн Ахмад
Примітки
Література
Jettmar, Karl & Thewalt, Volker (1985): Zwischen Gandhāra und den Seidenstraßen: Felsbilder am Karakorum Highway: Entdeckungen deutsch-pakistanischer Expeditionen 1979-1984 . 1985 рік. Майнц-на-Рейні, Філіп фон Заберн. Джеттмар, Карл (1980): Болор і Дардистан . Карл Єттмар. Ісламабад, Національний інститут народної спадщини. Leitner, GW (1893): Дардистан у 1866, 1886 і 1893 роках: опис історії, релігій, звичаїв, легенд, байок і пісень Гілгіта, Чіласа, Кандії (Гавріала), Ясіна, Чітрала, Хунзи, Нагіра та інших частин з Гіндукушу, як також додаток до другого видання Довідника Хунзи та Нагіра. І втілення третьої частини авторської книги «Мови та раси Дардистану». Перше перевидання 1978. Видавництво Манджусрі, Нью-Делі. Род Макнейл: Бій під Чиласом (1893). Soldiers of the Queen (журнал Вікторіанського військового товариства). Березень 1999 року.
Посилання
Гори на Webshots.com